“Балада про сина”
Біля хати стоїть мати
На руках дитина
Обіймає рученятами
свого малого сина
Син маленький прихилився
Притулив голівку
Мов та пташка що з віконця
дивиться на стріху…
Син маленький ,син Іванко
Дивиться на матір
Та запитує синочок. –
– “Мамо – А, де мій тато???”. –
Мати тихо хилить до сина голівку
Та говорить тихенько на вушко сина
“Сину мій рідненький”!!!
Сину мій гарненький!!!
Твій тато захищає нас с тобою!!
Він воює , він боронить
Землі українські
Захищає нас с тобою
Спокій мій рідненький
І тоді синок схилився
Піднімає очі…
Тай щось там собі бурмоче,
вслід за очі…
Я, як виросту рідненька
Теж служити буду
Буду свою Батьківщину
захищати всюди..
Щоб ніхто, ні один ворог
Не мав на нас напасти
От ,які сказав слова
маленький солдате….
Мати мило притулила до
себе його голівку
Обняла свого малого
та сказала тихо:
“Синочку мій милий, рідний
Я горжусь тобою!!!
Що у мене підростає
хлопець чорнобривий..
Він нікому не дасть змоги
Принести нам горе…
Слава!!! Слава українцям!!!
хлопцям чорнобровим!!!
Ірини Дрозд, 25 січня 2016 р.
