Роздуми

Конституційні Збори України іменем Української нації, здійснюючи виключне право громадян України встановлювати конституційний лад в нашій державі, спираючись на предковічний досвід попередніх поколінь, прагнучи становити на землі України справедливий та ефективний устрій всього суспільства та його державних органів, для щастя теперішнього і майбутніх поколінь Українського народу, приймаємо цю Конституцію, як Головний Закон України.

Стаття 1. Україна є суверенна, правова, демократична держава української нації, та громадян України, що одержали українське громадянство у спосіб встановлений Законом. Суверенітет України поширюється на всю її територію, на відповідний водний, морський та повітряний простір, а також на її об’єкти рухомого та нерухомого майна, що правомірно перебувають за межами кордонів України.

Стаття 2. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є воля її громадян. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно Народу України, котре він здійснює шляхом проведення Загальноукраїнських конституційних зборів і референдуму.

Стаття 3. Ця Конституція має найвищу юридичну силу, всі інші нормативно-правові акти приймаються на її підставах.

Стаття 4. Державною мовою в Україні є українська мова, інші мови можуть використовуватись згідно відповідного Закону.

Стаття 5. Всі Державні організації України, Земля, надра, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться під юрисдикцією України є об’єктами права власності громадян України, котрі делегують право використання цих суб’єктів і об’єктів права, органам державної влади і органам місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією і спеціальними Законами. Держава Україна, щорічно виплачує кожному громадянину України, котрий включений на підставі Закону до Електронного Реєстру Працюючих Громадян, його рівну зі всіма, Частку від прибутку економічної діяльності держави. Ця Частка, обов’язково враховується у видатковій частині Закону про Бюджет. З Електронного Реєстру Працюючих Громадян вилучаються особи, котрі на протязі календарного року працювали менше восьми місяців, а також особи, що мають кримінальну судимість. Жінка, котра має дитину віком до трьох років, за будь яких обставин має право перебувати на обліку в даному Реєстрі.

Стаття 6. Держава гарантує вільний розвиток політичної діяльності, котра проводиться у відповідності до законодавства. Цензура допускається лише у питаннях пов’язаних з національною безпекою, суспільною мораллю та здоров’ям громадян.

Наша мета – Велика Україна

Права та обо’вязки людини і громадянина

Стаття 7. Держава охороняє природовідповідні права людини. Всі громадяни є рівними перед законом. Кожен має право вільно сповідувати будь яку релігію, дотримуватись власного світогляду, але водночас, це право може бути обмежено в передбаченому Законом порядку, чи судовим рішенням, в тому випадку коли організовані форми цих ідеологій, або їх публічне проголошення визнано таким, що шкодить Українському суспільству.

Стаття 8. Громадяни України мають право на свободу об’єднання в громадські організації для здійснення ефективного громадського контролю за діяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, задоволення своїх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Громадянин України, зобов’язаний з пошаною відноситись до всієї Української нації, її історії, традицій, мови та її держави. А також, приймати участь у виборах, та референдумах; берегти суверенітет та територіальну цілісність України. Політичні партії в Україні заборонені.

Права власності та їх розрахунки

Стаття 9. В Україні на законних підставах існують різноманітні форми власності. Ключовими формами власності визнаються приватна і державна форма власності. Всі форми власності є рівноправні. Держава забезпечує розвиток чистої конкуренції, та запобігає зловживанням монопольним становищем.

Стаття 10. Громадяни України, та юридичні особи зареєстровані в Україні, котрі повністю контролюються громадянами України, звільняються від обов’язку сплачувати державі податки і збори. Вся сукупність державних органів України, та органів місцевого самоврядування, зобов’язана створювати для громадян сприятливі умови для ведення господарської та підприємницької діяльності. За виконання цього обов’язку, всі суб’єкти фінансової діяльності за кожну фінансову дію, згідно спеціального Закону, зобов’язані оплати вищезазначену послугу державі та органам місцевого самоврядування. Дана оплата у розмірі 2% відсотків від суми операції, стягується з ініціатора фінансової дії (покупця), банківською чи іншою фінансовою установою, котра обслуговує угоду купівлі-продажу, або будь яку іншу безготівкову фінансову дію. Вище зазначене правило діє й відносно суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю за готівкові кошти. Торгівля без застосування касових апаратів, або короткотермінових ліцензій, забороняється.

Стаття 11. В разі укладення Угоди при здійснені якої, ініціатор фінансової дії, ухилився від оплати послуг держави та органів місцевого самоврядування, за рішенням суду вона визнається протиправною і в зв’язку з цим, вся сума фінансової дії, за рішенням суду конфіскується в солідарному порядку, на користь держави і органів місцевого самоврядування. Одержані від суб’єктів фінансової діяльності кошти, одразу розподіляються між загальнодержавним та місцевими бюджетами згідно порядку передбаченому спеціальним Бюджетним Законом.

Стаття 12. Окрім загальної послуги по створенню умов для ведення господарської та підприємницької діяльності, державні організації та органи місцевого самоврядування, надають й інші послуги, за що справляється передбачене нормативними актами – мито. За перетин кордону України оплачується ввізне та вивізне мито з продукції, товарів, чи предметів.

Стаття 13. Земля є винятково важливим об’єктом права власності. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть належати тільки громадянам України. Орендарем землі сільськогосподарського призначення може бути тільки громадянин України, або юридична особа, що перебуває у повній власності громадян України.

Стаття 14. Будь-яка юридична особа в Україні, незалежно від форми власності та країни походження її засновників, повинна очолюватись найвищою посадовою особою, котра має громадянство України.

Територіальний устрій України

Стаття 15. Систему адміністративно-територіального устрою України складають 25 областей, 250 територіальних громад і територіальних громад у місті, міста, селища і села. Межі територіальних громад співпадають з межами виборчих округів. Місцеве самоврядування громадян, що постійно мешкають у адміністративно – територіальному утворенню України, здійснюється безпосередньо шляхом виборів, громадських зборів і місцевих референдумів, а також опосередковано через органи місцевого самоврядування: головою територіальної громади та місцевими радами.

Гетьман України

Стаття 16. Гетьман України є головною посадовою особою в державі, представляє Україну та виступає від її імені.

Стаття 17. Гетьман України обирається громадянами України строком на 4 роки, шляхом загальнодержавного голосування. Гетьманом України може бути обраний громадянин України віком старіше 40 років, котрий раніше обіймав чи обіймає посаду голови територіальної громади, міністра, судді, прокурора області, командуючого армією,члена Наглядової Ради, Голови ЦВК, Голови Служби Безпеки України.

Стаття 18. Кандидат на посаду Гетьмана представляє громадянам програму своїх дій на цій посаді з переліком основних правочинів, котрі він має намір вчинити в разі обрання на посаду, та очікувані результати. Після обрання Гетьмана, його програма діяльності вважається Договором між Гетьманом і Народом України.

Стаття 19. В забезпечення виконання Гетьманом своїх зобов’язань перед Народом, він на термін своїх повноважень передає у заставу фінансовому Фонду Працюючих Громадян України, все своє майно, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось. У заставу, цьому ж Фонду передається також майно і майнові права, громадян, котрі в передвиборчій компанії виступали гарантами добросовісної діяльності майбутнього Гетьмана.

Стаття 20. За 30 днів до завершення терміну роботи Гетьмана, в Україні проводиться загальний референдум з питання, чи виконав Гетьман свої договірні зобов’язання перед Народом, чи ні. В разі позитивного результату Гетьман, одержує право знову виставляти свою кандидатуру на наступних виборах, або змінити вид діяльності. В разі негативного результату референдуму, Генеральний Прокурор України порушує та розслідує кримінальну справу за ознаками службового недбальства, відносно громадянина, котрий перебуваючи на посаді Гетьмана зганьбив себе невиконанням Договору з Народом України. Ця справа передається до Верховного Суду України.

Стаття 21. Повноваження Гетьмана України:

• Гетьману України, для виконання своїх договірних зобов’язань перед Народом надається право видавати Закони та Укази.
• Гетьман України особисто очолює Уряд України, формує та змінює його особовий склад. Представляє Україну в міжнародних відношеннях. Призначає та звільняє послів України до інших держав.
• Гетьман України має право скасувати будь який нормативний акт, виданий органами місцевого самоврядування, головами територіальних громад чи іншими посадовими особами, в разі якщо вони суперечать Конституції України, її Законам та суспільним інтересам народу, окрім нормативних актів, що видані судом, Генеральним Прокурором, Генеральним Міліціонером, Наглядовою Радою України, та Центральною Виборчою Комісією.
• Гетьман України кожні три місяці, скликає Головну Раду України, котра складається з 250 голів територіальних громад, та 25 голів областей України. Приймає до відома їх законодавчі ініціативи, та пропозиції по вдосконаленню ефективності життєдіяльності суспільства.
• Гетьман України є головнокомандуючим Збройними Силами України, очолює Раду Національної Безпеки.
• Гетьман України повноважний спеціальним Законом вводити соціальну майнову санкцію, відносно громадян віком від 25 до 45 років, за не перебування у шлюбі, за бездітність та малодітність.
• Гетьман України надає громадянство України, а також в передбачений Законом спосіб, позбавляє ганебних осіб Українського громадянства.

Велике Віче

Стаття 22. Велике Віче України є постійно діючим дорадчим органом Гетьмана України. До її складу входять, за своєю посадою, голови територіальних громад, та голови обласних рад. Термін повноваження учасника Великого Віча визначається терміном його повноважень на посаді голови органу місцевого самоврядування.

Стаття 23. Велике Віче України, більшістю голосів, повноважне звертатись із законодавчими ініціативами, до Гетьмана України, а також із зверненнями до Наглядової Ради України, інших державних органів України та Народу України.

Стаття 24. Велике Віче обирає до складу Наглядової Ради України шість осіб з числа осіб, що мають видатні заслуги перед Україною.

Стаття 25. Велике Віче, за погодження з Гетьманом України, призначає та звільняє з посади Генерального Прокурора України.

Стаття 26. В період між сесіями Великого Віча, постійно діє її секретаріат, та інститут законотворчих ініціатив.

Уряд України

Стаття 27. Уряд України є системою державних організацій та установ по виконанню Конституційних цілей та задач держави, а також виконання умов Договору Гетьмана з Народом України.

• Гетьман України очолює Уряд, формує та змінює його особовий склад.
• До складу Уряду входить Головний міністр Уряду, його перший заступник, заступники, міністри.
• Головний міністр України, керує всією поточною роботою Уряду, координує роботу міністерств, та спрямовує їх на виконання програми дій Гетьмана по виконанню його договірних зобов’язань перед Народом України.
• Уряд України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, та здійснює управління держаними об’єктами прав власності.
• Уряд України створює сприятливі умови для ведення господарської та підприємницької діяльності в Україні, та для української підприємницької діяльності за межами України.
• Уряд України організовує здійснення бюджетних програм, контролює надходження до центрального та місцевих бюджетів коштів, організовує митну справу в країні та на її кордонах.
• Уряд України здійснює свої функції в областях, територіальних громадах і містах, через місцеві Урядові адміністрації, котрі взаємодіють з органами місцевого самоврядування.

Наглядова Рада

Стаття 28. Наглядова Рада є найвищим контролюючим органом України. Наглядова Рада складається з 9-ти осіб, що мають видатні заслуги перед Україною в галузі державотворення, духовності, науки, культури та мають бездоганну репутацію і повагу серед громадян. За своєю посадою до складу членів Наглядової Ради входить Голова Служби Безпеки, Голова Верховного Суду, Генеральний Прокурор. Інші 6-ть членів Наглядової Ради обираються Великим Віче строком на 5-ть років.

Стаття 29. Повноваження Наглядової Ради:

• призначає на посаду Голову Центральної Виборчої Комісії, та здійснює контроль за діяльністю цього державного органу.
• здійснює загальний нагляд за станом виконання Гетьманом України, Конституції, законодавства, своїх службових обов’язків, та виконання умов Договору з Народом України. У разі якщо більшість членів Наглядової Ради дійшли висновку, про незадовільну роботу Гетьмана, то в країні проводиться Референдум з питання довіри, чи недовіри Гетьману. Якщо Народ України підтримав висновок Наглядової Ради, то Гетьмана переобирають. В разі, якщо Народ України висловить довіру Гетьману, то звільняються із своїх посад ті члени Наглядової Ради, котрі голосували за таке рішення.
• контролює добросовісність роботи всіх посадових осіб, котрих обрали на посади громадяни України. Для цього, приймає скарги громадян на їх діяльність. І в разі необхідності, разом із Головою ЦВК, проводять місцевий плебісцит (опитування) із питання довіри до обраної особи посадовця. Відміняє свідоцтво на право здійснення правосуддя.
• має право брати участь у роботі Великого Віча, та вносити законотворчі пропозиції на розгляд Великого Віча та Гетьмана України.

Місцеве самоврядування

Стаття 30. Місцеве самоврядування це невід’ємне право та громадський обов’язок громадян, що постійно мешкають на території села, селища, територіальної громади, територіальної громади в місті, міста, і області обирати посадових осіб та формувати органи самоврядування, для вирішення завдань, що віднесені законодавством до їх повноважень.

Стаття 31. Організація роботи по виконанню функцій, що віднесені до компетенції місцевої громади, покладається на її обраного Голову. Голова місцевої громади, повинен бути громадянином України, віком старіше 21 року, котрий раніше обирався учасником місцевого Віча. На час роботи на посаді Голови, все його рухоме та нерухоме майно, знаходиться у заставі Фонду комунальної власності місцевої громади.

Стаття 32. Повноваження та обов’язки Голови місцевої громади:Повноваження та обов’язки Голови місцевої громади:

• Формує виконавчий апарат місцевої громади, здійснюючи підбір кадрів та контроль за їх роботою.
• Координує роботу керівників комунальних підприємств місцевої громади. Погоджуючи своє рішення з рішенням Віча місцевої громади, призначає та звільняє керівників комунальних підприємств.
• Згідно з публічною програмою своїх дій, управляє майном місцевої громади.
• За своєю посадою, очолює місцеве Віче і організовує його роботу. Забезпечує проведення місцевих виборів та референдумів.
• Взаємодіє з органами місцевої Урядової адміністрації, та здійснює інші повноваження віднесені Законом до його компетенції.

Стаття 33. Голови Територіальної громади, Голови Територіальної громади в місті, та Голови Обласних Громад за своєю посадою, по сумісництву, одночасно є повноважними учасниками Великого Віча України.

Стаття 34. Місцеве віче обирається громадянами, що постійно мешкають на території відповідної місцевої громади строком на 4-ри роки. Місцеве віче є дорадчим органом місцевої влади, котрий очолює обраний загальним місцевим голосуванням Голова громади. До компетенції місцевої Ради відноситься:

• Створення програми соціального та економічного розвитку адміністративної одиниці.
• Сприяння здійснення громадського контролю за діяльністю виконавчого апарату місцевої громади ефективного використання майна, що знаходиться у комунальній власності.
• Організація оборони території громади у випадку іноземної агресії.
• З числа учасників місцевого Віча, обирають місцеву Наглядову Раду, та здійснюють інші повноваження передбачені Законом.

Прокуратура

Стаття 35. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються обов’язки:

• підтримувати державне обвинувачення в суді;
• здійснювати нагляд за додержанням законності посадовцями, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;
• загальний нагляд за додержанням Конституції та законодавства України.

Стаття 36. Прокуратуру України очолює Генеральний Прокурор України, котрий призначається та звільнюється з посади рішенням Великого Віча за згодою з Гетьманом України. Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається спеціальним Законом.

Правосуддя

Стаття 37. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Головними засадами, на яких побудована судова система України, є Справедливість, Добросовісність та Законність, а також виборність громадянами суддів місцевих судів першої інстанції, судове самоврядування, незалежність та недоторканність суддів, громадський контроль. Претендент на обрання на посаду судді, повинен мати вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю понад 5 років, здати відповідний іспит на професійну придатність кваліфікаційній комісії обласного управління юстиції та одержати Свідоцтво про право здійснювати правосуддя. Суддя місцевого суду, першої інстанції, обирається на 5 років, громадянами України мешканцями територіальної громади на чергових або позачергових місцевих виборах. Обласний з’їзд суддів, повноважний призначати на посаду суддів Апеляційної, другої інстанції, з числа осіб, котрі мають стаж роботи суддею, більше 6-ти років. Судді судової установи обирають Голову суду, котрий здійснює адміністративні та представницькі функції. Загальноукраїнський З’їзд голів судів першої та другої інстанції, призначає на посаду суддів Верховного Суду України з числа найбільш досвідчених і шанованих суддів.

Стаття 38. В Україні діють на підставі спеціальних Законів Господарські, та Військові Суди.

Стаття 39. Притягнення до кримінальної відповідальності суддів можливе лише з дозволу Гетьмана України, або Наглядової Ради України. В разі недбалого відношення до своїх професійних обов’язків, що призводить до системних відмін вироків та рішень судді вищестоящими судами, то його Свідоцтво на право здійснення правосуддя може бути відмінене рішенням колегії Верховного Суду України, або Наглядовою Радою України.

Прикінцеві положення

Стаття 40. Конституція України, та зміни до неї, обов’язково приймається на загальному референдумі, після публічного обговорення та Конституційних Зборів, що проводяться на підставі спеціального Закону при широкій участі представників громадських організацій, наукових колективів, профспілок, діячів культури та мистецтва, духовних лідерів. На Конституційний референдум можуть одночасно виноситись поряд з проектом від Конституційних Зборів, й проект від Великого Віча України, чи Гетьмана України. Приймається той проект Конституції, чи змін до неї, котрий набрав більше підтримки голосами громадян України.

Інструкція з самоорганізації громадянського суспільства

Основою Української Національної Громади (УНГ) є первинні громади (ПГ). Згідно з козацькою традицією, первинну громаду називаємо «роєм», а голову ПГ — «ройовим». Якщо кількість членів ПГ перевищує 30 осіб, то вона називається «чотою», а її голова — «чотовим». Засновником ПГ може стати кожен українець, що підтримує Маніфест УНГ, визнає її цінності та правила.

1. ВИЗНАЧАЄМО КОЛО СВОЇХ БЛИЖНІХ

Творення громади Засновник починає з процедури «перегляду стосунків» — визначення кола своїх «ближніх», тобто людей, яким він готовий надати безкорисну допомогу і впевнений, що таку ж допомогу вони нададуть йому. Це люди, яких ти любиш і які люблять тебе. Це ті, з ким тобі буде приємно здійснити арійський обряд побратимства: випити з однієї чаші вина, розламати коровай і спожити його, заспівати український духовний гімн «Боже, великий, єдиний». Це твої духовні брати і сестри. Громада прив’язана до певного міста, села чи селища (хоча до неї можуть входити ближні з інших поселень як в Україні, так і за її межами). Це пов’язано з тим, що українці повинні стати господарями своєї землі, всього свого життєвого простору.

2. ОЗНАЙОМЛЮЄМО БЛИЖНІХ З УНГ

Познайомте своїх ближніх з ідеєю УНГ, Маніфестом, арійським вольовим імперативом, трьома золотими правилами, принципами управління, метою і стратегією її досягнення. Розкажіть про переваги, які дає об’єднання в глобальну українську етномережу.

Передусім це психологічна підтримка та комфортні стосунки («Український мир»), відчуття більшої захищеності і впевненості в майбутньому, — адже з’являється громада близьких людей, які готові тебе підтримати, порадити, допомогти своїми зв’язками тощо.

По-друге, це входження у «групу здоров’я» — в середовище здорових і життєрадісних людей, а «з ким поведешся, того й наберешся»; для активу УНГ проводитимуться семінари з теорії і практики «Живого Слова».

По-третє, це можливість взяти участь у проектах і сервісах УНГ, серед яких знайомства, конференції, працевлаштування, торгівля, книги, паспорт українця, спільні подорожі, стрілецькі клуби, літні табори, оздоровчі центри АРСА в мальовничих місцях України тощо.

По-четверте, це реальна участь в українському державотворенні, цікава робота з професіоналами, можливість стати активним діячем глобального Третього Гетьманату.

3. СТВОРЮЄМО ОРГАНІЗАЦІЮ

Після ознайомлення з ідеєю УНГ, частина ближніх відразу ж на неї відгукнеться. З ними й треба активно працювати, залишивши в спокої тих, хто сумнівається чи байдужий. З тих, що виявили намір створити первинну громаду, відберіть трьох найкращих і запропонуйте їм стати організаційним ядром громади. Для цього розподіліть між собою обов’язки голови (ройового), радника, аудитора і адміністратора (виконавчого директора). Адміністратор — це помічник голови з оперативної роботи, адже радник і аудитор нею не займаються. У структурі первинної громади реалізується євангельський принцип «один керує трьома»; цей же принцип, як відомо, застосовується в бойових частинах.

Розподіл функцій зробіть згідно з вашими природними схильностями, щоб кожний займався тим, що йому найбільше подобається («роби те, що любиш!»). Зафіксуйте це протоколом і починайте розширення громади, залучаючи до неї своїх ближніх і ближніх ваших ближніх. Чим чисельнішою буде громада, тим більшою буде її впливовість.

Встановіть систему членських внесків, виходячи з реальних можливостей членів громади. Майже дві третини внесків (62%) залишається в самій громаді і витрачається на її розсуд: це можуть бути і громадські акції, і просування важливої інформації, і спільні подорожі та відпочинок, і придбання техніки колективного використання (комп’ютер з інтернетом, пристрій для запису лазерних дисків, принтер для тиражування інформаційних матеріалів, цифровий фотоапарат тощо), і періодичні зібрання громади за святковим столом.

Решта 38% внесків щоквартально передаються на розвиток всієї глобальної УНГ, при цьому мінімальна сума внеску громади має покрити передплату на щотижневик «Народний Оглядач» (приблизно 120 грн. на квартал). Тобто мінімальний внесок громади є передплатою одного комплекту друкованого інформаційного органу УНГ. Це обов’язкова умова реєстрації первинної громади, адже принцип етномережі передбачає спільний інформаційний простір. Разом з заявкою на передплату надішліть протокол установчого зібрання громади, а також телефон та електронну пошту ройового.

4. ОБ’ЄДНУЄМОСЬ У СОТНІ ТА ПОЛКИ

Після створення своєї первинної громади (рою, чоти) та її реєстрації, знаходимо інші зареєстровані громади УНГ у своєму населеному пункті та взаємодіємо з ними. Три ПГ при загальній кількості не менше 30 осіб можуть створити сотню на чолі з сотником. В одному населеному пункті може бути лише одна сотня УНГ. Якщо сотня має понад 150 членів, то її називаємо «куренем», а її голову – «курінним». Три сотні при загальній кількості не менше 300 осіб можуть створити полк. Розподіл території України на полки здійснюємо на основі 225 територіальних виборчих округів (див. сайт Центральної виборчої комісії України). Ці полкові округи називаємо «паланками». Центри виборчих округів стають полковими містами; у великих містах, що мають кілька виборчих округів, полки створюються на основі міських районів. За межами України полки формуються згідно з місцевим територіальним поділом (штати, землі, префектури, графства тощо).

Голова первинної громади є доволі впливовою особою, адже за ним стоїть організація з одного чи кількох десятків людей. Ще впливовіший сотник, якого підтримує принаймні три первинні громади, а що вже казати про полковника, за яким принаймні 9 первинних громад зі щонайменше трьома сотнями організованих однодумців.

Сотники обираються з найавторитетніших ройових та чотових, полковники — з найавторитетніших сотників та курінних. Головні критерії добору:

1) знання напам’ять звукон і цифрон «Живого слова» (для посади ройового і сотника достатньо лише звукон);

2) наявність досвіду успішного керування своєю громадою;

3) вагомість внеску своєї громади у розвиток всієї глобальної УНГ (членські внески від громади, пожертви, добрі справи).

На звільнене місце голови громади, що очолив сотню або полк, обирається новий голова. Полковники українських і закордонних громад на зібранні Великого Віча обирають з-поміж себе Гетьмана — голову УНГ.

Творення організації відбувається знизу догори. Водночас інформаційний потік узагальнюється й концентрується нагорі, після чого рухається згори донизу. Проте домінуючими в Українському інформаційному просторі будуть горизонтальні потоки інформації — безпосередні зв’язки між громадами.

Для пошуку зареєстрованих громад УНГ своєї паланки використовуємо можливості «Народного Оглядача». Далі діємо згідно зі стратегією «Українського миру». Хай Буде!

ar25.org

Маніфест Української Національної Громади

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І обмитих поцілує
Вольними устами!
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихенько засяє …
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Щастя людини – в реалізації нею своїх талантів і творчому впорядкуванні земного світу. Найкращі умови для саморозкриття і суспільного визнання людина знаходить в середовищі свого етносу, серед духовно близьких людей. Для нас це середовище – українці.

Українці – це корінний народ України, який вже тисячі років проживає на цій землі. Ми прямі нащадки давніх трипільців, аріїв, галлів-кельтів, скіфів, сарматів, антів, русів, козаків. Це наші пращури створили наймогутніші держави Європи – Антський Союз та Київську Русь. Це наші прапрадіди створили найдемократичнішу та найефективнішу модель держави – Запорізьку Січ. Українці першими створили астрономічний календар і музичні інструменти, першими почали складати та співати пісні, винайшли колесо і воза-мажу – першу машину, одомашнили коней і корів, винайшли плуг і зорали ріллю. Українці першими спорудили комфортні триповерхові будинки і почали витоплювати рудне залізо, винайшли ткацтво і гончарство, написали першу в світу Конституцію, розробили теорію космічних польотів і запустили перші космічні апарати, винайшли рентгенівські промені, відкрили світу біогеохімію та основні знання про біосферу. На теренах сучасної України виникла перша земна цивілізація – Трипільська. Українці є власниками унікальних родючих чорноземів та спадкоємцями надзвичайно багатої і славної історії.

Протягом тисячоліть своєї еволюції Український Фенікс багато разів відроджувався з попелу, знову і знову творячи нові могутні держави. Саме сьогодні, коли глобальна криза стала переконливим доказом хибності матеріалістично-споживацької ідеології, настав час для чергового Переходу на вищий цивілізаційний рівень. Це час виконання Україною своєї історичної місії – творення якісно нового суспільства: по-справжньому людяного, справедливого й чистого. Суспільства, яке перетворить Україну на одну з провідних держав світу і стане прикладом для інших народів. Саме на нас – українцях, державоутворюючому етносі цієї землі, – лежить відповідальність за виконання Україною свого призначення.

Згідно з Конституцією і фактичним станом справ, Держава Україна є поліетнічною державою, що представляє інтереси всіх етносів, які проживають на її території. Більшість цих етносів відстоюють свої етнокультурні, економічні та політичні інтереси, об’єднуючись в національні громади. За станом на 2007 р., в Україні було офіційно зареєстровано 39 національних громад. Це дозволяє їм законно лобіювати свої інтереси, користуватися підтримкою держави, впливати на її політику. Чи не єдиним етносом в Україні, який на даний момент не має своєї офіційно зареєстрованої національної громади, є саме українці. Титульна національність держави, що повинна нести відповідальність за лад на цій землі, перебуває у стані дезорганізації та пасивності, що спричиняє постійні кризи в Україні.

Як підвищити етнічну самоідентифікацію, національну свідомість, активність та солідарність? Як підвищити роль українців у великому та середньому бізнесі й захистити малих підприємців? Як досягти пропорційного представлення українців у центральних і місцевих органах влади? Як посилити вплив українців в інформаційному просторі? Як зробити український етнос чисельнішим, а українців здоровими та заможними?

Відповідь очевидна: об’єднати етнічних українців та консолідувати їхні ресурси і зусилля. Українці повинні стати організованою, солідарною, потужною та впливовою спільнотою людей, об’єднаних спільною ідеєю та метою.

Саме тому ми проголошуємо створення
УКРАїНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Радіймо, українці! В Україні і в розсіянні, дорослі й малі, земні й небесні!

Українська Національна Громада (УНГ) повинна стати глобальною мережею взаємодії та взаємодопомоги українців, простором інтеграції та взаємопосилення українських національних проектів, організацій та ініціатив. Саме тому УНГ твориться у формі міжнародної громадської організації, яка об’єднає українців усього світу.

Місія УНГ: формування нової Української Нації – цілісної людської спільноти, об’єднаної єдиним духом, душею, рідною мовою та прагненням постійного вдосконалення духу, душі й фізичного тіла – впливової глобальної сили третього тисячоліття.

Мета УНГ: об’єднання українців усього світу у всесвітній духовно-економічної державі-громаді задля взаємної підтримки, захисту та просування українських національних інтересів.

УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ (завдання УНГ)

1. Безпека життя: захищеність життєвого простору від внутрішніх загроз та зовнішніх втручань, забезпечення сприятливих умов для розвитку українського етносу.
2. Духовна цілісність: позитивне мислення, продуктивний світогляд, правильні уявлення про добро і зло, налаштування на творчість і радісну працю, гармонійні стосунки з Всесвітом та його Творцем.
3. Здоров’я нації: фізичне здоров’я українського етносу та його кількісне зростання, якісний генофонд, чиста природа, здорове харчування.
4. Економічна самодостатність: матеріальний добробут всіх українців, соціальний захист вразливих верств населення, передові позиції у великому та середньому бізнесі, захищеність малого бізнесу.
5. Народовладдя: політична незалежність, якісна і відповідальна влада, громадський контроль, ефективна управлінська модель, правова захищеність особистості.
6. Українські традиції: плекання і творчий розвиток українського Звичаю, високий рівень етнічної самосвідомості, виховання, освіти, науки та культури, об’єктивні знання про українську та світову історію, духовний зв’язок з предками.
7. Український інформаційний простір: правдиве і адекватне уявлення про себе і про світ, зручні та швидкі телекомунікації, сприятливі умови для розвитку української мови як головної ознаки нації.

Українська солідарність – крізь віки і тисячоліття

Ідеологією УНГ є український солідаризм, що передбачає гармонійну співпрацю всіх верств українського етносоціального організму. Головне гасло УНГ: «Українці для України — Україна для українців!». Це значить: лише ті, що працюють на благо України, отримують від неї вдячність і винагороду. Тому членами Української Національної Громади стають свідомі українці: ті, що підтримують це шляхетне гасло своїми діями – добрими справами, членськими внесками й пожертвами.

Членами УНГ можуть стати особи української національності, незалежно від громадянства, які поділяють мету і завдання УНГ та готові сприяти її діяльності. Належність до української національності – це:

по-перше, усвідомлення себе українцем, любов до української землі та української культури, володіння українською мовою хоча б на побутовому рівні,

по-друге, це відповідність одному з критеріїв, що засвідчує зв’язок з Україною, – «кров», «земля», «добрі плоди». «Кров» – один із предків особи є етнічним українцем. «Земля» – особа народжена в Україні. «Добрі плоди» – особа здійснила для України та українського етносу ВИДАТНІ вчинки.

Рішення про прийняття особи до УНГ за зазначеними критеріями ухвалює місцева громада. Кожен член УНГ отримає Паспорт Українця, в якому офіційно буде зазначено, що він є українцем, з наведенням відповідних підстав – «кров», «земля», «добрі плоди».

Задля досягнення мети і завдань Української Національної Громади її члени, по-перше, свідомо приймають Арійський вольовий імператив. Він сформульований 7 тисячоліть тому, на зорі Трипільської цивілізації, в «Законах Ману», тобто «Законах Боголюдини»: «Все, що робиться з власної волі – добро. Все, що робиться з чужої волі – зло. Треба знати це коротке визначення добра і зла». Українець, який прийняв Арійський вольовий імператив, не чекає ні від кого подачок, а покладається на власні сили і несе відповідальність за всі свої дії. Він активно освоює навколишній життєвий простір, робить його своїм, українським, перебирає під свій чи громадський контроль все, що його оточує – землю, підприємства, місцеву владу, суди, ЗМІ, навчальні програми в школах та дитсадках, де вчаться його діти, установи культури та дозвілля тощо.

По-друге, члени УНГ завжди пам’ятають і виконують Три золоті правила українця, що їх заповів нам Григорій Сковорода:

1. ОЗДОРОВЛЮЙСЯ! Пізнавай себе, розвивайся духовно, психічно й фізично, вдосконалюй себе і свій життєвий простір, ставай красивішим, розумнішим, чистішим, потужнішим, економічно самодостатнішим.
2. РОБИ ТЕ, ЩО ЛЮБИШ! Займайся тим, що відповідає твоїй природі, вродженим талантам і здібностям. Лише улюблену справу людина може робити досконало, лише природовідповідна праця дає людині щастя і розкриває її боголюдські потенції.
3. ТРИМАЙСЯ ЗА СВОЇХ! Вартість мають лише суспільно корисні справи. Підтримуй інших членів громади, бо це твоя духовна родина, твої ближні. Налагоджуй з ними особисті й ділові контакти, просвітлюй їх знанням, народжуй і виховуй дітей. Поширюй серед українців мир і гармонію.

УНГ – це простір Українського миру і добрих справ для України, «повернення боргів» пращурам і нащадкам, це простір очищення себе як усвідомленої частки нації, природи, Творця. УНГ – це сприятливе середовище для оновлення свідомості: рішучого відкинення колишніх помилок і енергійного початку якісно нового, праведного життя. УНГ – це система простих правил, обов’язкових до виконання всіма учасниками Великої Української Гри.

УНГ не є централізованою, жорстко ієрархічною організацією. Це всесвітня мережа українських громад – українська етномережа. Її головне завдання – щоб українські громади знали одна про одну, перебували в стані Українського миру і продуктивно взаємодіяли.

Галар (Козак Мамай на драконі) – емблема УНГ

Якщо Вам близькі викладені тут ідеї і Ви прагнете увійти в історію батьками-засновниками нової Української Нації — створюйте місцеві громади і приєднуйтесь до всесвітньої УНГ. Час не чекає!

ar25.org

Українська національна громада формується природно — як жива колективна істота, етносоціальний організм. Щоб бути під захистом Всесвіту і його Творця, вона прагне перебувати з ними в єдності, а це передбачає слідування природним законам. Тому Громада організується на тих самих природних принципах, на яких основується саме Життя.

Українська національна громада формується природно — як жива колективна істота, етносоціальний організм. Щоб бути під захистом Всесвіту і його Творця, вона прагне перебувати з ними в єдності, а це передбачає слідування природним законам. Тому Громада організується на тих самих природних принципах, на яких основується саме Життя. В першу чергу йдеться про трійцю фундаментальних принципів буття: цілісність (єдиноначальність), різноманітність (свобода), справедливість (вдячність).

1. ЦІЛІСНІСТЬ — ЄДИНОНАЧАЛЬНІСТЬ

Принцип цілісності є найважливішим. Втрачається цілісність — розпадається і зникає система. В УНГ виконання цього принципу досягається тим, що єдиним ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ є сама Громада, її колективна воля. Тому вищим ЗАКОНОДАВЧИМ ОРГАНОМ УНГ є Велике віче — зібрання лідерів локальних українських громад. Віче визначає «правила гри», фіксуючи їх у Статуті — головному законі Громади.

Організаційно принцип цілісності втілюється в життя через єдиноначальність. Річ у тім, що влада (воля до ладу) — це передусім відповідальність. А там, де відповідає більше одного, — не відповідає ніхто. Будь-який керівник-практик підтвердить: для того, щоб завалити справу, достатньо двох відповідальних. Тому Віче обирає Голову громади. Він наділяється найбільшими (після самого Віча) повноваженнями, формує ВИКОНАВЧУ ГІЛКУ ВЛАДИ, починаючи з Правління (12 осіб), і несе персональну відповідальність за наближення УНГ до своєї статутної мети. Подібним чином місцеві громади обирають своїх голів. У такий спосіб у Громаді забезпечується персональна відповідальність, цілісність і керованість на всіх рівнях організації — від центрального до місцевого. Тому всюди і завжди зрозуміло, хто керує і з кого можна запитати за плоди цього керування.

2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ — СВОБОДА

Для успішного розвитку потрібна достатня внутрішня різноманітність — це аксіома системології. Різноманітність виникає в умовах свободи, яка творить різноманітність. Масова творчість також можлива лише в умовах свободи. Широкий, «багатоканальний» погляд на життя і масова творчість вільних людей — обов’язкова умова конкурентоспроможності суспільства. В кінцевому підсумку завжди перемагає той, хто перевершує суперника в творенні нового. Тому Громада зацікавлена плекати дух свободи. Найбільше ж у цьому зацікавлений Голова громади, що несе персональну відповідальність за стан справ. Для прийняття правильних рішень він потребує повної інформації, творчих наробок і мудрих порад.

Для втілення принципу різноманітності та свободи Громада обирає Головного радника, який формує головний дорадчий орган Громади — Стратегічну раду, ядром якої є Президія з 12 осіб. Її головне завдання полягає в духовно-інтелектуальному, науковому та культурно-мистецькому забезпеченні управлінських рішень Голови і всього життя Громади. Головний радник формує склад Стратегічної ради за погодженням з Головою громади, так само як Голова формує Правління (основи виконавчої гілки влади) за погодженням з Головним радником. Стратегічна рада на чолі з Головним радником є ДОРАДЧОЮ ГІЛКОЮ ВЛАДИ Громади. Вона не ухвалює управлінських рішень, оскільки таке право має лише той, хто персонально відповідає за їхні наслідки — Голова громади.

3. СПРАВЕДЛИВІСТЬ — ВДЯЧНІСТЬ

Виконавча і дорадча гілки влади, що уособлюють поєднання принципів Дії та Мудрості, працюють виключно в рамках прийнятих Вічем «правил гри». Громада зобов’язана контролювати діяльність цього «владного тандему», винагороджувати (проявляти вдячність) за добрі плоди і карати за погані. Причому робити це справедливо, адже принцип справедливості — основа стабільного розвитку (еволюції) будь-якої соціальної системи. Еволюція ж забезпечується тим, що суспільством заохочується все сильне і здорове. Для того, щоб мати об’єктивну картину розвитку Громади в досягненні статутної мети, контролювання дотримання всіма її членами погоджених ними «правил гри» і справедливо винагороджувати за добрі плоди, Віче обирає Головного аудитора, який формує Контрольно-ревізійну комісію з 4 осіб — КОНТРОЛЮЮЧУ ГІЛКУ ВЛАДИ. Це незалежний контролюючий орган, оскільки він підпорядковується лише вищому законодавчому органу Громади — Великому Вічу.

4. ПОДОЛАННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ

Соціальні системи розвиваються завдяки подоланню різноманітних суперечностей, конфліктів і криз, що неминуче виникають в ході еволюційного розвитку. Громада як цілеспрямована еволюціонуюча система ставиться до такого роду викликів як до можливості виявити свої приховані потенції і вийти на вищий рівень розвитку. Для цього УНГ формує культуру і механізм подолання суперечностей. Передусім це стосується суперечностей між виборними органами Громади.

Голова громади, Головний радник та Головний аудитор є персонально відповідальними керівниками виконавчої, дорадної та контрольної гілок влади. В інтересах Громади — щоб між ними були стосунки взаєморозуміння та гармонії. Якщо не консенсус (повна згода), то хоча б компроміс. А позаяк діалектичні суперечності є неминучими і навіть необхідними, то для їх подолання «правилами гри» передбачено трирівневий механізм.

Нижчий рівень. Суперечності між гілками влади вирішуються на рівні Центрального проводу громади, до якого входять Голова громади з Правлінням (13 осіб), Головний радник з Президією Стратегічної ради (13 осіб) і Головний аудитор з членами Контрольно-ревізійної комісії (5 осіб). Провід громади у складі 31 особи на чолі з Головою громади є колективним органом управління Громадою на період між зібраннями Великого Віча. Остаточне рішення ухвалює Голова громади після ознайомлення з думками членів Проводу.

Середній рівень. Якщо на рівні Проводу між гілками влади не досягається ні консенсус, ні компроміс, то кожна з них може виступити з ініціативою дострокового переобрання одного або відразу двох керівників інших гілок влади. Така ініціатива виноситься на Референдум Громади — дистанційне опитування учасників Великого Віча – делегатів від локальних громад. Якщо ініціатива не підтримується простою більшістю, то оголошуються дострокові перевибори самого ініціатора перевиборів без права його участі в цих перевиборах.

При цьому самі перевибори сприймаються гілками влади і всією Громадою як механізм консолідації Громади, гармонізації інтересів її членів та еволюційного вдосконалення її організації. Перевибори відбуваються на чергових або позачергових зборах Великого Віча. Позачергові збори Великого Віча мають бути скликані за рішенням Голови громади з власної ініціативи чи в разі надходження відповідної письмової вимоги Головного радника, Головного аудитора або не менше ніж 1/3 місцевих осередків Громади, до яких належать не менше 20 відсотків членів Громади.

Вищий рівень. Світ постійно змінюється, тому механізм подолання суперечностей також повинен розвиватися. Коли назріває така необхідність, тоді вдосконалюються самі «правила гри» — Велике Віче вносить зміни у Статут громади на чергових або позачергових зборах.

Докладніше структурно-функціональна модель Громади прописана в Статуті УНГ. Вона буде поступово деталізуватися в окремих Положеннях — про Голову громади, про Стратегічну раду, про Виборчу комісію, про місцеві осередки в Україні і за кордоном тощо.

Ігор КАГАНЕЦЬ
член Оргкомітету УНГ
ar25.org