Законодавство

Законодавчі зміни щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах

12 квітня 2016 року Верховна Рада України Законом № 1079-VIII (далі – Закон) внесла зміни до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Так, відповідно до змін, військовослужбовцям, які направляються до санаторно-курортного закладу для продовження лікування відповідно до висновку військово-лікарської комісії після стаціонарного лікування в госпіталі, путівки надаються безоплатно.

У разі направлення до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі військовослужбовця, який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, особі, яка його супроводжує, безоплатно надається путівка до цього санаторно-курортного закладу без права лікування.

Згідно із Законом, особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід I групи та особа, яка не досягла 16-річного віку.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 6 травня 2016 року (опубліковано: “Голос України” № 81 від 05.05.2016 року).

Соцзахист постраждалих в АТО резервістів

12 квітня 2016 року Верховною Радою України затверджено Закон № 1080-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей” (далі – Закон).

Закон, зокрема, передбачає, що пенсійне забезпечення резервістів, які стали інвалідами внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичної операції (далі – АТО) та членів сімей резервістів, які загинули з таких же причин, здійснюється у порядку та на умовах, установлених законодавством для військовослужбовців відповідних посад та членів їх сімей”.

Крім того, інваліди І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час участі в АТО або забезпеченні її проведення, визнаються ветеранами військової служби.

Відповідно до Закону, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в АТО або забезпечення її проведення зараховуватиметься до вислуги років для призначення пенсії.

Положення коментованого Закону поширюються на резервістів, які безпосередньо брали (беруть участь) участь в АТО, після набуття чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.

Закон вносить зміни до:

– Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

– Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.203/98-ВР

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 6 травня 2016 року (опубліковано: “Голос України” № 81 від 05.05.2016 року).

Держава гарантує низку пільг українцям які брали участь у антитерористичній операції на сходу країни і отримали статус «Учасник АТО». Список усіх пільг, які станом на 18 березня 2016 року, мають бійці, які брали участь в АТО.

Охорона здоров’я

Згідно частині 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники АТО мають наступні пільги у сфері охорони здоров’я

• безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів (п. 1);
• першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) (п. 2);
• безоплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування (п. 3);
• користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи (п. 8);
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів (п. 9);
• першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація (п. 10);
• учасники АТО, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції у районах її проведення, забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації (протезно-ортопедичні вироби, засоби для пересування, допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому) незалежно від встановлення їм інвалідності на підставі рішень військово-лікарських комісій чи висновків лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів (п. 2 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення).

Житло та комунальне обслуговування

Згідно частині 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники АТО мають наступні пільги у житлово-комунальній сфері.

• 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (п. 4);
• 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання (п. 5);
• 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення (п. 6);
• першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом (п. 14);
• одержання позики на будівництво, реконструкцію чи капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво чи придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок із погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва (п. 15);
• першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів з будівництва та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків (п. 16).

Міський та залізничний транспорт

Українські військовослужбовці які отримали статус учасника АТО, згідно частині 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають наступні пільги під час користування громадським транспортом.

• безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання (п. 7);
• безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою (п. 17);
• першочергове оформлення проїзду в добових залізничних касах (п. «г» п. 3.3 Правил №1196 від 27.12.2006).

Трудові відношення

Українці, які у складі сил антитерористичної операції захищали Україну від російської агресії та отримали статус “Учасник АТО”, мають наступні пільги у трудовій сфері.

• виплата допомоги в разі тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу роботи (п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову (ч. 4 ст. 119 КЗпП України);
• трудові гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (ч. 5 ст. 119 КЗпП України);
• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (п. 13 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 5 ч. 2 ст. 42 КЗпП України).

Фінансові питання. Допомога, пенсії

Українці що визнані державою як учасники АТО мають право грошову разову допомогу, а також на пенсію в разі втрати працездатності.

• час перебування на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);
• пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соцдопомога, яку виплачують замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• щорічно до 5 травня виплата разової грошової допомоги у розмірі 875 грн. (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанова уряду від 31 березня 2015 р. №147);
• військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років – для жінок (абз. 6 п. 3 р. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»);
• щомісячна виплата цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 40 грн. (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»);
• учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 165 відсотків прожиткового мінімуму, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п. 1 Постанови «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» за №656);
• сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають згідно із сумою щорічної разової грошової допомоги, що надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізосіб (п. «з» п. 165.1.1 Податкового кодексу України);
• пенсії учасників бойових дій звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ч. 2 п. 164.2.19 Податкового кодексу України);
• учасників бойових дій звільнено від сплати земельного податку (п. 281.1.4 Податкового кодексу України);
• військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, в тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Інші пільги та гарантії

• позачергове користування усіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% – додаткових робіт). Абонплату за користування телефоном встановлюють у розмірі 50% від затверджених тарифів (п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту (п. 20 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• позачергове влаштування до закладів соцзахисту населення, а також на обслуговування службами соцзахисту населення вдома (п. 21 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
• звільнення від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ (п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»);
• звільнені від сплати судового збору позивачі – члени сімей загиблих – за подачу заяви про встановлення факту смерті загиблого або зниклого безвісти у районах військових дій чи антитерористичних операцій, а також позивачі за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій. (ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

ua-story.com.ua

Каждый из нас по жизни сталкивался с необходимостью общения с паспортистками в ЖЭКах. Опыт этот не всегда был положительный. Хотя, еще в период перестройки унизительная «прописка» сменилась «регистрацией», фактически ничего не менялось. Человек без прописки-регистрации был не полноценным. И наоборот наличие соответствующего штампика в паспорте открывало доступ ко многим благам предоставляемым государством. Право на прописку-регистрацию нужно было заслужить, обосновать, доказать…

И вот, Президент Петр Порошенко подписал Закон №888-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», который был принят Верховной Радой 10 декабря (законопроект №2984).

С 4 апреля 2016 года изменяются правила регистрации места жительства граждан в Украине.

Государственная миграционная служба теряет функцию регистрации места проживания граждан — данные полномочия перейдут к органам местного самоуправления.

Что же изменилось?

Практика покажет. Но уже сейчас, ознакомившись с законом, можно сделать вывод, что государство не желает перестать контролировать местонахождение своих граждан. Функции контроля переходят к территориальным громадам которые будут вести соответствующий реестр. Регистрация места пребывания остается обязательным атрибутом, и в случае нарушения оной процедуры лицо будет нести административную ответственность.

С текстом Закона, можно ознакомиться на официальном сайте Верховной Рады.

Решение Верховного Суда Украины запрещает банкам взыскание основной суммы задолженности сроком более трех лет, а штрафы более года.

Рассматривая дело №6-16цс15, Верховный суд постановил, что на возврат долгов (кредитов) у банкиров есть три года — ко всем спорам с должниками будет применяться только этот срок исковой давности, если человек не поставил свою подпись под документом с его продлением. Банк в этот срок не уложился — остался без денег.

«Чтобы продлить сроки исковой давности, и спустя долгие годы продолжать требовать с людей деньги, банки начали прибегать к разным уловкам. Подавая в суд иски о взыскании долга они, например, указывают, что человек подписал кредитное соглашение, к которому прилагались «Основные условия», не внесенные в текст договор, но в нем оговоренные. И именно в них и говорится о том, что человек соглашается с продлением срока исковой давности, и попутно еще и целый перечень дополнительных штрафов. На практике же все это выливается в неожиданные сюрпризы.

Банк берет дела клиентов, по которым у него, скажем, еще в 2005 году зависли небольшие недоплаты по кредитам: у кого-то 500-700 грн., а кого-то и по 1-1,5 тыс. Насчитывает им проценты, пени и штрафы за десять лет, и начинает требовать через суд погашение сейчас по 80-100 тыс. грн. И шокированные люди даже не понимают природу этих «писем счастья».

Так вот ВСУ при рассмотрении дела №6-16цс15 постановил — так быть не должно. Если человек лично не подписал документ о продлении сроков исковой давности, то у банка есть только три года на взыскание задолженности, не более того», — объяснил ситуацию старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

Это очень распространенное явление — подписание с банком небольшого договора на пару-тройку страниц, в котором оговариваются лишь общие положения. А потом человеку говорят, что все детали соглашения («Основные условия») можно прочесть на сайте банка, на стенде или еще где-то.

«Часто бывает, что для получения кредита или же при открытии счета в банке от клиента требуется лишь заявление или анкета на получение той или иной услуги. В заявлениях/анкетах такого рода не расписываются основные условия получаемой услуги, а лишь упоминается, что есть основные условия, в которых все расписано, и клиент с ними ознакомлен. Но по факту получается так: человек приходит, заполняет анкету или заявление, где упомянуто об Основных условиям и, что они могут быть размещены на сайте или в отделении банка, и подписывает только заявление, а Основные условия получается не подписываются», — подтвердила юрист ЮК «Грищенко, Пронин и Партнеры» Айна Халмурадова.

Кстати, ВСУ уточнил, что трехлетний срок исковой давности распространяется только на споры по взысканию самого займа и процентов по нему. Совсем другая история с пеней и штрафами — их банк может отсуживать лишь на протяжении одного года.

Собственно — это первый совет, который юристы дают людям, получившим повестку в суд по делу о взыскании немыслимой суммы долга: проверить соблюдение банком сроком исковой давности.

«При предъявлении к ним подобных исков, необходимо обращать внимание подписывал ли заемщик приложение к кредитному договору, которое увеличивает срок исковой давности. И в случае не подписания такого приложения, ссылаясь на выводы Верховного суда Украины по делу №6-16цс15, настаивать на применении общих сроков исковой давности при рассмотрении дела — три года», — сказал юрист ECOVIS Бондарь и Бондарь Евгений Гончаренко.

Причем, если банк не уложился в срок, человеку не обязательно подавать встречный иск, не нужно даже оплачивать дорогостоящих юристов. Достаточно лишь написать письменно заявление в суд. «Должник должен в порядке ч. 3 ст. 267 Гражданского кодекса до вынесения решения подать в суд письменное заявление о применении сроков исковой давности. Если такое заявление не подать — дело будет рассмотрено по сути», — объяснил ситуацию управляющий партнер юрфирмы «Можаев и Партнеры» Михаил Можаев.

Важный момент: если вы не подписывали согласие на продление срока исковой давности, но банк неожиданно предъявляет вам документ с вашим росчерком (то есть подделку), то нужно не стесняясь, требовать проведения почерковедческой экспертизы. Юристы говорят, что такие случаи уже встречались.

Кстати, правоведы надеются, что решение №6-16цс15 поставит также точку в практике, когда банкиры подписывают с клиентами небольшое соглашение, а все условия предлагают потом самостоятельно разыскивать на сайтах и изучать постфактум.

«Плюсом нового решения ВСУ можно считать то, что, наконец Верховный Суд разъяснил, что не имеют юридического значения, и юридических последствий, ссылки в кредитном договоре на определенные документы (внутренние документы банка, например положения о предоставлении потребительских кредитов и т.д.), которые заемщик не подписывал как приложения к договору. И которые содержат условия предоставления и пользования банковским кредитом, не предусмотренные непосредственно договором кредита. Такие документы (положения, правила) не является частью договора потребительского кредитования и не могут применяться судами при признании условий договора кредита, в частности порядка его возвращения», — заключил партнер адвокатского объединения «СК ГРУП» Юлия Курило.

mgir.info