ГО «Гуманітарний рух» та ГО «Інститут розвитку регіональної преси» підписали меморандум

10 липня 2017 року Громадська організація «Гуманітарний рух» та Громадська організація «Інститут розвитку регіональної преси» підписали Меморандум.

З метою підвищення життєздатності, ефективності та досягнення стабільного розвитку Громадської організації «Гуманітарний рух» у рамках Проекту зі сприяння організаційному розвитку центрів розслідувальної журналістики, Громадська організація «Інститут розвитку регіональної преси» взяла на себе зобов’язання:

  • провести оцінювання організаційного потенціалу ОSS / SATT розслідувальної групи на початку та в кінці проекту;
  • провести вісім 3-денних тренінгів за наступними темами: збір коштів та розробка пропозицій, бюджетування, моніторинг і оцінка, стратегічне планування, управління проектами, зв’язок та PR, звітність (теми є орієнтовними, і будуть остаточно узгоджені після оцінки потреб у рамках проекту);
  • створювати списки порад за результатами тренінгів та оцінки потреб учасника;
  • забезпечувати учасника шаблонами документів;
  • надавати консультативну допомогу в реєстрації (для незареєстрованих учасників);
  • провести 8 вебінарів за темами, визначеними учасниками як доречні під час тренінгів;
  • надавати методичні консультації;
  • надавати юридичні консультації та правову підтримку, визначену проектом.

Громадська організація «Гуманітарний рух», з свого боку, зобов’язалася:

  • розмістити інформацію про участь своєї розслідувальної групи в проекті у себе на сайті та на сторінках у соціальних мережах;
  • надавати на вимогу консультантів та адміністративного персоналу проекту правові та інші необхідні для оцінювання організаційного потенціалу документи;
  • організовувати у своєму офісі дві одноденні робочі зустрічі відповідальних за організаційний розвиток Вашої команди осіб із тренером-консультантом для проведення оцінки ОSS / SATT на початку та в кінці проекту;
  • забезпечити для консультанта із оцінювання та асистента робоче місце, доступ до необхідних документів та допомогу уповноваженої особи у день проведення оцінювання (час та дата будуть узгоджені окремо);
  • обрати вповноважену особу для підтримання зв’язку з представниками ІРРП протягом усього терміну дії проекту;
  • забезпечити присутність на тренінгах представників команди для вдосконалення їхніх знань та навичок із різних аспектів розробки та управління проектами;
  • сумлінно виконувати завдання та рекомендації, отримані від тренерів та консультантів проекту, надавати звіти та документи, що підтверджують виконання завдань на вимогу співробітників ІРРП.

Проект є дворічним і діє до 31 травня 2019 року.

Співпраця між сторонами триватиме протягом усього терміну дії проекту, Меморандум набуває чинності з моменту його підписання, і залишається чинним до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов’язань.

До всього вище написаного можна лише додати, що ця подія надає шанс нашій громадській організації стати потужною силою яка зможе успішно впроваджувати свої проекти і стати впливовою організацію у своєму напрямку діяльності.

Вітаю з цією подією весь колектив Громадської організації «Гуманітарний рух» та наших друзів!

Юрій СМОЛА

Представника ГО «Гуманітарний рух» обрано до нового складу Громадської ради при міськраді Дніпра

4 липня відбулись установчі збори з формування нового складу Громадської ради при міськраді Дніпра. Персональний склад органу, який наступні два роки представлятиме інтереси дніпрян в основних сферах життєдіяльності міста, визначили шляхом голосування. До нього увійдуть представники 35 громадських організацій – по одній особі від кожної.

«Усі громадські організації, які увійшли до складу Громадської ради, діють. 10 організацій не були допущені через невідповідність документів, які регламентовані Кабінетом Міністрів, або через порушення термінів їхньої подачі. Після того як міський голова Борис Філатов затвердить список Громадської ради, відбудеться перше засідання, на якому оберуть голову та сформують підкомітети. Останні будуть поділені на певні напрями роботи, які, найшвидше, співпадатимуть зі сферами діяльності департаментів міської ради. Мета – донести думку громади, її пропозиції та контролювати їхнє виконання», – зазначила член ініціативної групи Громадської ради, представник Екологічної ради Дніпра Лілія Богачева.

Крім цього, на установчих зборах було визначено склад робочої групи, до якої увійшли 12 осіб. Вони підготують проекти рішень до першого засідання Громадської ради.

«Тривалий час Громадська рада при міськраді не працювала. Її створення є одним із етапів реалізації стратегії розвитку Дніпра, яка була окреслена Борисом Філатовим. Нагадаю, що для налагодження ефективного діалогу з громадою запрацювали, зокрема, гаряча телефонна лінія міської ради та сервіс місцевих петицій, проведені конкурси проектів Бюджету участі та проектів ОСББ/ЖБК, міський голова регулярно здійснює особистий прийом. Крім того, ми підтримуємо ініціативи громадських організацій, а активна молодь увійшла до Молодіжної ради при міській раді. Розвиток міських електронних сервісів допомагає мінімізувати бюрократичну складову у взаєминах влади та громади.

Головні принципи при формуванні Громадської ради – відкритість, прозорість та гласність – були дотримані. Кожна громадська організація мала змогу подати свої кандидатури. Сподіваюсь на плідну та конструктивну роботу новообраної Громадської ради в інтересах дніпрян», – зазначив директор департаменту з питань розвитку місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Артем Нідєлько.

Додаток до протоколу

Установчих зборів від 04.07.2017

СПИСОК

Представників інститутів громадянського суспільства, які війшли до складу Громадської ради при Дніпровській міській раді

№ п/п П І Б  Назва інституту громадянського суспільства
1. Алексєєва Ірина Юріївна Міська організація профспілки працівників охорони здоров’я
2. Алєйнікова Наталія Миколаївна Дніпровський міський комітет профспілки працівників державних установ
3. Амелін Сергій Володимирович Благодійна організація «Благодійний фонд «Об’єднання заради миру»
4. Богачева Лілія Володимирівна Громадська організація «Екологічна Рада Дніпра»
5. Богданов Михайло Юрійович Громадська організація «Інститут суспільних відносин»
6. Більцан Костянтин Миколайович Громадська організація «Народний трибунал»
7. Бутко Дмитро Олександрович Громадська організація «Правовий Альянс Науковців-Практиків «Борисфен»
8. Бухарін Богдан Володимирович Дніпропетровська обласна громадська організація «Інститут суспільних технологій «ІСТ»
9. Василенко Наталія Іванівна Громадська організація «Асоціація творчості освіти «Дивосвіт»
10. Волкова Ольга Валеріївна Громадська організація «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра»
11. Говрас Антон Владиславович Дніпропетровська обласна Громадська організація «Дніпропетровський Центр Здорової Молоді»
12. Гацалюк Дмитро Ігоревич Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський комітет по захисту прав споживачів»
13. Грищенко Геннадій Федорович Громадська організація «Дніпропетровський міський комітет захисту прав споживачів»
14. Кас’янов Артем Анатолійович Громадська організація «ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ «ДУХ НАЦІЇ»
15. Кравченко Вадим Валерійович Дніпропетровська обласна Громадська організація «Комітет по боротьбі з корупцією і порушенням прав громадян»
16. Козак Руслан Альбертович Громадська організація «Молоді юристи Дніпра»
17. Кожина Наталія Олександрівна Громадська організація «Правозахисна Група «СІЧ»
18. Крушельницька Таїсія Анатоліївна Громадська організація «Лабораторія наукових ініціатив»
19. Матвеєва Ольга Юріївна Громадська організація «Українська експертна фундація»
20. Мірошніченко Маріанна Олександрівна Дніпровська міська громадська організація захисту тварин «ВІРНІСТЬ»
21. Мирошник Вадим Анатолійович Громадська організація «РУХ ВІЛЬНА ДОЛЯ»
22. Мокієнко Михайло Михайлович Дніпропетровське Обласне Об’єднання Церков Християн Віри Євангельської п’ятидесятників
23. Надтока Олена Володимирівна Громадська організація «Рада з питань протидії корупції та захисту конституційних прав громадян»
24. Ніколаєв Сергій Петрович Громадська організація «Золоті Леви Чорної сотні»
25. Новиков Олександр Павлович Обласне Об’єднання Церков євангельських християн-баптистів
26. Ростовцев Олег Юрійович Благодійний фонд «Дніпропетровська єврейська громада»
27. Селін Денис Вікторович Громадська організація «Платформа громадський контроль»
28. Слуцьковська Дар’я Михайлівна Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «АЗОВ»
29. Смола Юрій Іванович Громадська організація «Гуманітарний рух»
30. Степанюк Володимир Віталійович Відокремлений підрозділ в Дніпропетровській області Громадської Організації «Правий сектор»
31. Тютюнник Валерій Олександрович Асоціація «Закон і право»
32. Холод Георгій Павлович Профспілкова організація Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод»
33. Чумак Владислав Олександрович Громадська організація  «Асоціація спеціалістів ветеринарних клінік»
34. Штепенко Юрій Вікторович Громадська організація «ФОРПОСТ»
35. Щекатуров Ян Миколайович Громадська організація «ДАСИД»

dniprorada.gov.ua

Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Громадський контроль: теорія та практика»

7 червня 2017 р. у м. Дніпро (Арт Галерея Культурно-ділового центру «Менора») відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Громадський контроль: теорія та практика».

Мета конференції:

Створення площадки для діалогу між науковцями, представниками інститутів громадянського суспільства, аналітичних центрів та органів влади для систематизації результатів теоретичних досліджень та досвіду практичного використання інструментів громадського контролю в Україні, оприлюднення результатів громадських моніторингів та громадських експертиз, наукових досліджень та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня участі громадськості в управлінні державними справами, ефективності та результативності управлінських рішень, удосконалення діалогу між підприємцями, органами влади та громадськістю у процесі формування оновленої системи державного управління в Україні.

Робота Конференції відбувалася за такими напрямами:

  1. Інституалізація та правове забезпечення громадського контролю в Україні.
  2. Громадський моніторинг та оцінка діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.
  3. Громадський контроль як інструмент налагодження діалогу між владою, бізнесом та громадськістю.
  4. Партнерство наукових установ та громадських об’єднань у процесі здійснення громадського контролю діяльності органів влади.
  5. Пріоритети розвитку інструментів громадського контролю в Україні (громадський моніторинг, експертиза, слухання, обговорення, звітування тощо).
  6. Відкритість і прозорість бюджетного процесу, контроль за використанням бюджетних коштів.
  7. Використання відкритих даних та державних реєстрів під час здійснення громадського контролю.
  8. Журналістські розслідування та взаємодія інститутів громадянського суспільства зі ЗМІ.
  9. Реалізація державної антикорупційної політики, громадська антикорупційна експертиза.
  10. Підвищення кваліфікації громадських експертів та ефективності діяльності консультативно-дорадчих органів при органах влади.

Участь у конференції взяли представники інститутів громадянського суспільства, бізнес-асоціацій, народні депутати, депутати місцевих рад, журналісти, науковці, аспіранти та студенти ВНЗ.

С Днём журналиста!

Ко Дню журналиста Начальник полиции Каменского отметил нашу журналистку и представителя ГО “Гуманитарный рух” в г. Каменском.

ПыСы: Катя, мы тобой гордимся! 🙂

Очень приятно получить благодарность к Дню журналиста от начальника полиции города.
Сергей Александрович, с Вами тоже легко и продуктивно работается.
Не каждый начальник городской полиции так мобилен и открыт к общению в любое время суток.
Коллеги, с праздником вас!

Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у військово-патріотичних навчаннях

30 травня 2017 року в Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку ім. Валентини Терешкової (м. Дніпро) пройшли військово-патріотичні навчання проведені у рамках програми КП «Патріот» Дніпровської міської ради.

У програмі навчань було три локації:

  • історія зброї та засобів індивідуального захисту;
  • сучасна зброя та засоби індивідуального захисту;
  • військово-тактична медицина.

У цих навчаннях взяли участь діти мешканців міста Дніпра.

facebook.com

Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у дводенному тренінгу «Планування діяльності організації»

25-26 травня 2017 р., в офісі Громадської організації Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск», відбувся дводенний тренінг «Планування діяльності організації».

Тренінг проводився в рамках програми «Підтримка місцевих ініціатив у Східній Україні» Товариством Лева у співпраці з Центром підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

На тренінгу були розглянуті наступні питання:

  • Організаційний розвиток як баланс між зовнішніми та внутрішніми системами організації;
  • Стратегічне планування як базис для внутрішніх систем організації;
  • Аналіз попередньої діяльності організації;
  • SWOT-аналіз та PEST-аналіз;
  • Аналіз зацікавлених сторін (стейкхолдерів) організації: її клієнти, бенефіціарії, партнери, конкуренти;
  • Матриця BCG («Бостонська матриця»);
  • Аналіз послуг/продуктів організації за допомогою «Бостонської матриці»;
  • Візія організації (бачення майбутнього) та її визначення;
  • Місія організації та її визначення;
  • Цінності та принципи організації та їх визначення;
  • Пріоритетні напрямки діяльності. Матриця продукт-ринок;
  • Ціль та завдання. Критерії SMART для їх формулювання;
  • Визначення цілі та завдань для кожного з 3-х пріоритетних напрямків діяльності організації;
  • План реалізації стратегічного плану;
  • Взаємозв’язок стратегічного плану та операційного плану.

Тренінг проводили фахівці Товариства Лева.

Відбір учасників здійснювався на конкурсних засадах.

Програма «Підтримка місцевих ініціатив у Східній Україні» передбачає:

  1. Тренінгові навчання.
  2. Підтримку відібраних організацій у розробці планів свого організаційного розвитку та стратегій діяльності.
  3. Можливість отримати фінансування в рамках конкурсу міні-грантів.
  4. Навчальні візити та стажування в громадських організаціях Західної України.
  5. Проведення підсумкової конференції «Форум місцевих ініціатив Східної України».

facebook.com

Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у семінарі на тему «Фінансова прозорість об’єднаних громад»

19 травня 2017 року в приміщенні Парку ракет,  відбувся семінар на тему «Фінансова прозорість об’єднаних громад».

Організатор заходу – ГО «Агенція Регіонального Розвитку та Інвестицій Дніпропетровської області» за підтримки Посольства Нідерландів в Україні та Дніпропетровської обласної ради.

Семінар направлений на підвищення економічної спроможності об’єднаних громад, що дозволить більш ефективно вирішувати питання місцевого розвитку, підвищення рівня конкурентоспроможності територіальних громад, боротьба з корупцією на місцевому рівні та забезпечення добробуту місцевого населення.

До участі були запрошені:

  • представники органів влади територіальних об’єднань, що приймають рішення про залучення та використання фінансових ресурсів;
  • представники регіонального бізнесу;
  • представники регіональних НГО, зацікавлені в посиленні економічної спроможності їх громад.

Ключові питання семінару:

  • особливості бюджетів об’єднаних територіальних громад;
  • закріплення доходів та видатків за бюджетами ОТГ
  • можливість збільшення фінансових надходжень до бюджету ОТГ
  • видатки;
  • ефективне витрачання бюджетних коштів
  • порядок та процедура складання бюджету ОТГ;
  • підготовка проекту рішення про бюджет ОТГ
  • складання паспортів бюджетних програм;
  • внесення змін до бюджету в процесі його виконання
  • загальні принципи моніторингу та оцінки ефективності виконання бюджетної програми
  • звітність про виконання бюджету ОТГ

facebook.com

Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у військово-патріотичних змаганнях «Reconquista–NG»

29 квітня 2017 року в урочищі Тунельна балка (м. Дніпро) пройшли військово-патріотичні змагання «Reconquista–NG» проведені в рамках вишкілу І ступеню КП «Патріот» Дніпровської міської ради.

У цих змаганнях взяли участь діти – вихованці дитячих будинків Дніпра.

Про що директор КП «Патріот» Ігор Куліковський зазначив наступне:

Дорогі співвітчизники!
Маємо честь відзвітуватися:
– якщо у вас щось станеться лихе, на вас хтось нападе, образить, скривдить, ще в який спосіб налякає – не турбуйтеся, у вас і нас завжди є діти. Звертайтеся – і вони будуть готові стати на захист.
І зробити ваше життя комфортнішим. Так, як зараз за вас гинуть 20-річні, які у 2014-му до школи ходили.
Вони будуть готові. Ми обіцяємо!
Провели 29 квітня у Дніпрі навчання і змагання – для дітей. В рамках власної програми з чарівною назвою “Reconquista-NG”.
Для першого майже “літнього” разу було важкувато – намагалися дати якнайбільше; але замість того, щоби втомити дітей – втомилися самі)
Велика подяка за організацію і запровадження навчань і креативних зліків з парамедицини другу “Басу” – батальйон “Госпітальєри” і тепер ще й наш інструктор!
Власноруч склепана нашвидку смуга перешкод імені Рагнара – була неперевершена.
Так же, як і неперевершені були спроби найменших учасників з честю пройти її, навіть коли сил не було.
Відповідальний за цей вишкіл Станислав Козак – зробив більше, ніж могли би зробити два Станіслава!)
І найвеличезніша подяка двом чарівним жінкам із міськради, що вміють дійсно професійно протягом години відпрацьовувати питання, які у інших займають дні і тижні – Світлані і Людмилі!
(таке відчуття, що ми навчалися разом, а багато інших – в паралельному світі))
ПС: для “активних общественників-контролерів” – жодна копійка ваших коштів, особисто сплачених до бюджету, чи ще якого “внеску”, при цьому не задіяні. Як і при всьому іншому, я вважаю…

Оголошення переможців у військово-патріотичних змаганнях:

Фрагменти відео з військово-патріотичних змагань можна побачити у кліпі:

У кліпі використана традиційна бойова пісня норвезьких вікінгів “Villeman og Magnhild” (“Віллеман и Манхільд”) ХІ ст. у виконання фолк-рок гурту Spiritual Seasons (м. Харків).

ПЕРЕКЛАД:

Філлеман і Магнхілд

Філлеман йшов до річки,
До найкрасивішою липи.
Там хотів він пограти на золотий арфі,
Тому що руни обіцяли йому удачу.

Філлеман обходив течію річки,
Вмів він майстерно на золотий арфі грати.

Він грав на ній так ніжно, він грав на ній так майстерно,
Так що птиці стихали на зелених деревах.

Він грав на ній так ніжно, він грав на ній так голосно,
Він грав, щоб звільнити Магнхілд з рук троля.

Піднявся троль з глибин озера,
Він гуркотів у горах і гуркотів у хмарах.

Тоді розбив Філлеман арфу з усієї сили
І тим самим відняв у троля його міць і силу.

А ось кілька фото з деяких етапів змагань:

Гібридна війна 1917-го року. “Ополченці” Леніна

Вторгнення очима більшовицької пропаганди: "правильний" українець з червоною зіркою проганяє "неправильного" синьо-жовтого

Вторгнення очима більшовицької пропаганди: “правильний” українець з червоною зіркою проганяє “неправильного” синьо-жовтого

“Новітня” російська стратегія гібридної війни – це бездарно реалізований плагіат тактичних схем більшовицького вторгнення до України 100-річної давності

Попри поширене ставлення громадськості і військових спеціалістів до “гібридної війни”, як до новітнього і небаченого раніше способу ведення бойових дій, історики не бачать у ній нічого нового і сенсаційного. Адже нинішнє російське вторгнення чітко і прямолінійно копіює тактичні схеми, за допомогою яких радянська Росія намагалась знищити українську державність у 1917-1920 роках, і які директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав “більшовицькою війною”.

Із тих часів лише дещо змінились лозунги: умовно кажучи, нинішній кремлівський режим замість класового підходу застосував расовий – замість “допомоги пролетаріату” і “світової революції” він насаджує “рускій мір” і “захищає російськомовних”.

Але сучасний пропагандистський супровід вторгнення (“ісконнорусскій” Крим та “Новоросія”) теж не новий – просто мавпований із ще ранішої, добільшовицької епохи російської історії. Тут усе дуже просто: всі агресивні війни московської держави завжди обґрунтовувались “поверненням іконно російських” і “сакральних” земель, а в крайньому випадку – ставали “допомогою” черговим “єдинокровним” чи “єдиновірним братам”.

Центр Києва у 1918-му (фото із повітряної кулі). У центрі - Думська площа (нинішній Майдан Незалежності), ще із будівлею Міської Думи

Центр Києва у 1918-му (фото із повітряної кулі). У центрі – Думська площа (нинішній Майдан Незалежності), ще із будівлею Міської Думи

Таким чином можна було обґрунтувати будь-що: загарбання наддніпрянської України (бо це ж “Малоросія”), князівства Литовського (“Білорусії”), Галичини (“Червоної Русі”), Польщі (“брати-слов’яни”) чи навіть Константинополя (“сакральний Другий Рим” і “джерело православ’я”). Найпікантніше у цій плеяді виглядає один із останніх колоніальних проектів імперії Романових – загарбання китайських Маньчжурії та Сіньцзяну під претекстом “повернення ісконної Желторосії”. На її тлі нинішні вигадки про “Новоросію” виглядають майже пристойно.

Плагіат і оригінал

Як ми бачимо, паралелі вимальовуються не те що схематичні, а навіть текстуальні. У цьому контексті істориків особливо тішить назва путінської партії – “Єдіная Росія”. Агресор із таким іменем в українській історії уже був: так називався потужний бронепоїзд армії Денікіна. Він став основною ударною силою білогвардійців у спробі придушити повстання Нестора Махна і захопити українську Катеринославщину (нинішню Дніпропетровщину). Паралель тут для імперців доволі песимістична: повстанці протаранили і підірвали російського броньованого монстра навантаженим вибухівкою паровозом-брандером і безповоротно вивели його з ладу, та й денікінський тил зрештою повністю розвалили.

Бронепоїзд "Єдіная Россія" - ще цілий

Бронепоїзд “Єдіная Россія” – ще цілий

Основні тактичні схеми тодішньої і нинішньої війни також співпадають до деталей. Начальник Генштабу ЗС РФ генерал армії Валерій Герасимов на конференції в Академії військових наук в січні 2013 року (ще до вторгнення до Криму та на Донбас) з пафосом першовідкривача описав кремлівську тактику так: “Акцент змістився на використання політичних, економічних, інформаційних, гуманітарних і інших невійськових заходів поряд із застосуванням протестного потенціалу місцевого населення. Все це повинно супроводжуватися прихованими військовими операціями – наприклад, методами інформаційної війни і задіянням спецназу”.

Безпосереднє вторгнення російських військ (як це було в Грузії, під Іловайськом і Дебальцевим) він припускав у вигляді крайнього і остаточного заходу: “Відкрите використання сили, часто під прикриттям миротворчої діяльності і посередництва у вирішенні кризи, має застосовуватися на фінальній стадії, як правило, щоб домогтися повної перемоги у війні”.

Український мітинг у Києві, листопад 1917

Український мітинг у Києві, листопад 1917

Очевидно, що зараз в Україні російські агресори працюють саме за цією “методичкою” начебто новітньої і небаченої “гібридної” війни. Однак, попри нову назву, у 1917-1918 ми бачимо “ті ж яйця, тільки в профіль”. Тоді теж перша спроба захоплення влади була здійснена засобом “протестного потенціалу” та “прихованих військових операцій”. Тоді синхронно із жовтневим переворотом 1917-го у Петрограді, Київський більшовицький комітет на чолі із Юрієм П’ятаковим спробував здійснити серію “захоплень ОДА” в Україні силами своєї агентури і збаламучених мас робітників та солдатів. Однак оскільки на той момент йшлося про протистояння між трьома силами – військами Тимчасового уряду, червоними та Українською центральною радою – вони не сприйняли українців серйозно і зосередились на протистоянні із представниками федерального уряду. Це дозволило УЦР зіграти роль “мудрої мавпи”, яка спостерігає за боєм двох тигрів – і, зрештою, нейтралізувати обох. Запізніла спроба штурму вже українського Києва силами збільшовичених солдатів під проводом Євгенії Бош була безкровно зупинена 1-м українським корпусом генерала Павла Скоропадського – солдатів роззброїли, організаторів затримали.

Наступним кроком стала спроба змусити українську владу до потрібних кроків силами проросійського лобі у представницьких органах – чи за висловом Герасимова, комплексом “політичних, економічних, інформаційних заходів”. Для цього більшовики ініціювали Всеукраїнський з’їзд рад, який за задумом мав би проголосити Радянську владу, віддати Росії частину повноважень, пустити червоні війська на свою територію тощо – така собі бета-версія “Харківських угод” Януковича, тільки в набагато жорсткішій формі.

Українські добровольці зразка 1917-го: учасники з'їзду Вільного козацтва

Українські добровольці зразка 1917-го: учасники з’їзду Вільного козацтва

Однак все знову пішло не так: з’їзд підтримав Раду, а не “Совєти”, і погрозливий ультиматум Раднаркому від 4 грудня 1917-го року не змусив українців скоритися. А там, серед іншого, Ленін і Троцький прямо пригрозили Центральній Раді “гібридною війною”: “Як українці, ви можете будувати у себе життя, як ви захочете. Але ми простягнемо братню руку українським робітникам”. Тобто, ви, звичайно, можете спробувати, але у нас дуже довгі “братні руки”. Нагадаємо, нинішній кремлівський верховода Путін теж із впертістю маніяка безперервно твердить про свої “братні” почуття до українців.

“Російські відпускники” зразка 1917-го

Оскільки перші дві схеми не спрацювали, Росія вдалась до третьої – “гібридного вторгнення”, метою якого, за Герасимовим, було “домогтися повної перемоги у війні”. До Харкова увійшли російські війська “Південного революційного фронту” під проводом Володимира Антонова (який цілком за гібридною логікою додав до свого прізвища дівоче прізвище матері Овсієнко). За тією ж логікою у Харкові було деклароване створення альтернативної Української народної республіки – “Українська народна республіка рад” (УНРР), із своїм гібридним прапором – червоним із синьо-жовтою вставкою, і псевдоурядом – “народним секретаріатом”.

Варіанти прапорів "гібридної УНР" (УНСР - "Украинская народная советская республика")

Варіанти прапорів “гібридної УНР” (УНСР – “Украинская народная советская республика”)

Безпосереднє командування трьома арміями російських “відпускників”, які зрештою з важкими боями захопили майже всю лівобережну Україну разом із Києвом, здійснював колишній офіцер імперської армії Михайло Муравйов. Його солдати не вдавали з себе “миротворців” чи “посередників”, а використали інший добре знайомий нам спосіб камуфляжу: оголосили себе “місцевими шахтарями і трактористами” та “армією УНРР”. Однак попри чистки архівів і тотальну засекреченість злочинних дій більшовицької влади, радянські документи зберегли багато свідчень справжньої сутності військ вторгнення.

Гібридна преса: газета уряду УНР та її більшовицький "клон"

Гібридна преса: газета уряду УНР та її більшовицький “клон”

Наприклад, Муравйова обурило призначення “головнокомандувачем військ УНРР” сина українського письменника Михайла Коцюбинського, Юрія. Тоді у “народному комісаріаті” йому пояснили, що призначення має “формальний характер” і має на меті “уникнути звинувачень у завоюванні великоросійськими військами України”. Згодом Антонов на допиті у Москві свідчив: “Я вказував у відповідях Муравйову на необхідність строгої узгодженості його дій з діями радянської влади на Україні (в телеграмах не можна було точніше вказати на необхідність уникнути вказівок на великоросійський характер наших військ)”.

Також красномовно описав тодішніх “ополченців” тогочасний “народний секретар освіти УНРР” Володимир Затонський: “Він [Муравйов] і його солдати ставились до Києва, як до завойованого краю. В Києві творились жахіття. Знаходили у людей білети, написані українською мовою, і розстрілювали їх. На цьому ґрунті у “Українського секретаріату” виникали тертя з Муравйовим… Просили вгамувати солдатів, які розперезались внаслідок того, що воєнно-революційний комітет не мав на них впливу, так як загони Муравйова вважали себе великоросійськими військами”. Нагадаємо, після окупації радянськими військами Києва від безжального і хаотичного терору протягом кількох перших днів загинули від 3-х до 6-ти тисяч киян.

Конвоювання затриманих (Іван Владіміров, із серії "Революція з натури", 1917)

Конвоювання затриманих (Іван Владіміров, із серії “Революція з натури”, 1917)

І це теж дуже характерний момент: гібридна війна в силу своєї апріорної незаконності неухильно підштовхує виконавців до воєнних злочинів. І більшовицькі розправи у Києві та путінські обстріли Маріуполя чи Волновахи є не випадковостями, а неухильною логікою історії, за якою усі ці злочини кояться, а потім раніше чи пізніше стають відомими.

Ось як описував свої “подвиги” сам Муравйов: “Я наказав артилерії бити по висотних і багатих палацах, по церквах і попах… Я спалив великий будинок Грушевського, і він протягом трьох діб палав яскравим полум’ям”. Або ще яскравіше свідчення з його звіту Москві: “Ми йдемо вогнем і мечем встановлювати радянську владу … [Центральна Рада] просила перемир’я. У відповідь я наказав душити їх газами. Сотні генералів, а може й тисячі, були безжалісно вбиті… Так ми мстилися. Ми могли зупинити гнів помсти, проте ми не робили цього, тому що наше гасло – бути нещадними”.

Артилерія Муравйова у Маріїнському парку Києва, 1918

Артилерія Муравйова у Маріїнському парку Києва, 1918

Все сказане – один із найменш досліджених злочинів більшовицьких “відпускників”. Після двох днів невдалих штурмів станції Київ-Волинський і мостів через Дніпро, Муравйов першим в Громадянській війні застосував отруйні гази, та ще й проти густозаселеного міста. Із документальних свідчень залишилось тільки це зведення Муравйова – його армія згодом була розсіяна контрнаступом українських і німецьких військ, а можливі очевидці спогадів не залишили – більшовики ж зрештою перемогли і пам’ятати таке було небезпечно.

Набагато краще задокументований інший аналогічний злочин червоної Москви – застосування отруйних газів проти цивільного населення Тамбовщини, яка повстала проти більшовицького панування у 1920-1921 роках. Виконавець злочину – армія майбутнього радянського маршала Михайла Тухачевського – розгромлена не була, і її документація, зокрема і про гази та концтабори для повстанців, чудово збереглись. Також ці злочини об’єднує одна спільна постать – очільника “Українського фронту” та Повноважної комісії Всеросійського центрвиконкому Антонова-Овсієнка, слід якого принаймні у другому злочині підтверджений документально.

Газова атака Червоної армії (з балонів випускають іприт, коли вітер дме у бік ворога)

Газова атака Червоної армії (з балонів випускають іприт, коли вітер дме у бік ворога)

“Українські ДРГ” столітньої давності

Обидві ці війни – тодішня і нинішня гібридні – дають нам і згадані раніше текстуальні паралелі. Так, за свідченнями очевидців разом з російськими червоноармійцями до Харкова у грудні 1917-го в’їхав броньовик з плакатом “Смерть українцям”. Цей “мотиватор” військ начебто “української радянської республіки” зняли тільки через тиждень за наполяганням небагатьох комуністів місцевого походження. Зараз ми бачимо той самий заклик у різних варіаціях на окупованому Донбасі.

Ще одна паралель – ініціаторам гібридної війни свідки не потрібні, тому раніше чи пізніше їх усувають. Муравйова убили у 1918-му, Тухачевського, П’ятакова, Коцюбинського – у 1937-му, а Антонова-Овсієнка – у 1938-му. Нинішні ж путінські генерали і дипломати мруть менш драматично і без зовнішніх ефектів, але так само систематично.

Доля дрібних виконавців гібридної війни 1917-го і нинішніх “командирів ополченців” теж до болю ідентична. Так як нині “українські ДРГ” винищують усіляких “Бетменів”, “Моторол” та “Гіві” на Донбасі, так їх “трафляла нагла смерть” і на початку століття. Згадати хоча б отруєння “петлюрівськими агентами” комбрига Василя Боженка, “снайперську кулю” в спину комдиву Василю Щорсу, та самогубство екс-“народного секретаря внутрішніх справ УНСР” Євгенії Бош.

Антонов-Овсієнко (другий зліва) із командирами "армії Радянської УНР". У центрі - Василь Боженко

Антонов-Овсієнко (другий зліва) із командирами “армії Радянської УНР”. У центрі – Василь Боженко

Попри тимчасову поразку від об’єднаних українсько-німецьких військ на початку 1918 року, гібридні війни Росії на цьому не закінчились і навіть не припинились. Тимчасово будучи не в змозі загарбати Україну усю одразу, Москва почала множити на її теренах такі собі бета-версії майбутніх “ДНР/ЛНР”. Тоді вони існували під виглядом Донецько-Криворізької, Одеської та Таврійської радянських республік. Паралельно такими ж “гібридними” способами велись війни проти країн Балтії – але там кількість сторін часом зростала до 4-5, які теж у протистоянні одні з одними переймали більшовицькі методи .

Не варто також забувати ще про одного ентузіаста прихованих загарбань, “захисника німецькомовних” і розширювача “німецького світу” Адольфа Гітлера. Адже за його планом замість Другої світової у вересні 1939 року у Польщі мало розпочатись “народне повстання німецькомовних ополченців” та інших противників “варшавської хунти”, на допомогу яким мали прийти гітлерівські та сталінські “миротворці та посередники”. Як бачимо, Путіну є з кого брати приклад. Тільки йому було б краще дожити до свого Нюрнберга…

Іван ДЕРЕЙКО
dsnews.ua

Депресію визнано… корисною для здоров’я

Клінічна депресія – страшна хвороба, що ламає життя людини. Але фахівці стверджують, що деяким людям вона може допомогти.

«Люди, які подолали депресію, стають сильнішими. Вона може бути каталізатором виживання, тому що ви заглянули в прірву і побачили її», – каже Марджорі Уоллес, засновниця і глава організації SANE, яка у минулому сама страждала на депресію.

Та й доктор Джером Уейкфілд з Нью-Йоркського університету, автор книги «Втрата смутку: як психіатрія перетворила нормальну печаль на патологічну депресію», також говорить про користь депресії. Він вважає, що депресія може підштовхнути нас до позитивних змін в житті, допомогти витягти уроки зі своїх помилок і розібратися в бажаннях. Та й голландські вчені виявили, що люди, які перенесли депресію, краще справляються з життєвими випробуваннями, у них міцне здоров’я і психіка, вони більш працездатні.

Інші експерти ставляться до даної теорії з настороженістю. «Депресія може закінчитися самогубством, так що не слід сприймати результати цих досліджень всерйоз», – зазначає експерт Бріджит О’Коннелл. А за словами доктора Пола Кідвелла, експерта в області розладів психіки з Кардіфського університету, депресія все ж може піти нам на користь, адже механізм боротьби з нею має еволюційну основу: депресія спонукає людей виключати з їхнього життя фактори, які викликають хронічний стрес.

«Хоча депресія – жахлива хвороба, і ніхто не вибрав би пройти через це повторно, вона допомагає нам бути більш реалістичними», – додав професор. І застеріг, що антидепресанти безсилі в боротьбі з хворобою, якщо людина не відмовляється від способу життя, що провокує депресію.

Своєю чергою, Марджорі Уоллес повідомила, що не кожна людина може відчути позитивні наслідки депресії. «Це залежить від терміну і сили захворювання, а деякі люди несприйнятливі до лікування», – підкреслила вона. Потрібно також врахувати, що деякі після покращення знову впадають в депресію.

dobryjlikar.com