Ірина ДРОЗД

Блог з авторськими віршами

“Проклята війна”

Ирина Дрозд Leave a Comment

Як же хочеться всім людям
без війни той жити..
Мирно землю обробляти
діточок ростити
Як же хочеться нам боже
Щоб у тому світі
було гарно та прекрасно
Та без горя жити..
Хто нам горя завдає..
Хто нас мучить???
Той, хто землю окропляє
слізьми та кров’ю
Той, хто не цінує життя людського
Бо у нього завжди душа – та чорна!!!
Чорна, чорна, як ота грязюка..
Він і сам такий як ота отрута…
Чорноротий така в нього врода..
Заварив оту всю кашу…
Людям в сим на горе
Він це коршун, він злодюга,
що не знає Бога!!!!
Людська кров йому байдужа
Що ллється рікою…
Що діточки залишаються
сиротами з горя…
Що жінки та матері землю окропляють
Чим же Боже???
тільки слїзьми та своєю кров’ю
Захисти ти нас благаю!!!
Милий, милосердний!!!
Від ірода проклятого,
що гнобить нашу Землю!!!
Щоб у нашому житті
Не було війни більше!!!
Щоб у нашому житті не
було того горя!!!
Щоб у мирі та свободі
люди проживали!!!
Я молю тебе благаю
Боже милосердний…
Дай нам щастя!!!
Дай нам Миру!!!
А більше нам не треба!!!

Ірина ДРОЗД, 2016

“Как много девушек красивых”

Ирина Дрозд Leave a Comment

Как много девушек хороших
А мысли только об одной…
Как много девушек красивых
А мысли лишь о той… единой…
О ней я думаю часами…
Мечтаю я о ней и темной ночью
и даже в светлый день…
Я вижу облик лишь ее перед глазами.
Я мыслями своими грежу лишь только
об одной… единственной,  любимой…
Я вспоминаю взгляд её… её улыбку на лице…
и на душе становится теплее
Теплей от её взгляда, что излучает он…
Теплей от одной мысли
Что думаю о ней….
Как много девушек хороших
Красивых – посмотри!!!
Но лишь в моём сердечке только ты…
Все мысли кружатся в моей голове
И я мечтаю о тебе…
О той, что успокоит… посмотрит невзначай..
И та, что верное любит…
И верно ждет тебя…
Как много девушек хороших…
Но лучше не сыскать…
Чем та, что в моём сердце… горит,
цветет как мак
О ней часами грежу…
Мечтаю я о ней…
Спасибо что есть на свете
прекрасный мой цветок!!!
Моё прекрасное виденье!!!
Мой сладкий лепесток!!!

Ірина ДРОЗД, 2016

“Вечная любовь”

Ирина Дрозд Leave a Comment

В моей душе любовь теплиться
Словно горячий уголек…
И голос мне его приснился. –
И вновь возникла та любовь…
О Боже где ты, где ты???
Тебя отсюда не видать,
Ты словно звездочка на небе
Угасла снова и опять…
Куда-то ввысь летит куда-то….
Куда, и где тебя искать…
Прекрасней нет на свете чувства
Чем вновь почувствовать опять
Любви прекрасной чисты мысли…
Любви глоток непревзойденный…
Любовь – то чувство для влюбленных…
Поникших головой сполна…
В те чувства, что душа желает…
Любить, терзать,  испепелять внутри…
И крылья вновь ты распускаешь
При виде той большой любви!!
Любви, которой дышишь полной грудью
Любви, которой нет сильней…
Прекрасной, мудрой, невезучей…
В душе любимой и теперь…
Любовь, ты словно, птица в небе
Летишь не зная, что и где??
Когда погаснет это чувство
В душе твоей…

Никто не знает до сих пор

Как возникает та любовь…

Ирина ДРОЗД, 2016

“Біля річеньки невеличеньки”

Ирина Дрозд Leave a Comment

Біля річеньки, невеличеньки
Стоїть верба зелена…
Похилилася, зажурилася
Як ота дівчина смущена

Ой ти вербонько
Ой ти серденько
Чого зажурилась???
Чому ти вербонько???
До низу похилилась..

Ой ти вербонько
Ой ти серденько
Думу я гадаю…
Я чекаю свого милого
Та не до чекаюсь…

Я голівоньку схилила
Мов ота дитина
Я у Бога прошу щастя
майже що години..

Я питаю милий Боже
Дай ти меня щастя???
Я тоді не буду плакать
Та тужити з горя…

Я тоді буду щаслива
Щаслива та горда
Я зустріну ще з порога
Сокола Ясного

Я йому лиш посміхнуся
очі опустивши
І скажу спасибі Боже
За цю нагороду

Я йому буду дружиной
сестрой, милосерддя
Подарую йому щастя
А більше і не треба..

Я кажу тобі спасибі
Боже милосердний
Хай на світі буде щастя
А війни не треба!!!

Ірина ДРОЗД, 2016

“Подача документів для участі в ЗНО” (гумореска)

Ирина Дрозд Leave a Comment

Якщо хочеш ти вступити
до якогось ВУЗа…???
Треба друже запастися
конвертом “не дюжим”
Треба тобі з Інтернету
скачати заяву:
розпечатати її та
покласти швидко….
Щоб успіти її віднести
Як ти мислиш друже???
А я тобі говорю:
Тільки аж до ГоловПоштамту!!!
інші є “не дійсні”
А щоб друже все відправить
З цього “Головного”
Ти ж мій друже не забудь
Ти ж купи газету…
Бо без їхньої газети
Сили це не має…
Тому в свій конверт швиденько
кладеш ти документи
Та ти їх відправляєш аж у своє “місто”
В тому місті ти родився
В тому місті ти навчався
А донести аж до ВУЗа..
Заборона!!! брате…!!!
Ти тепер біжиш швиденько
до тієї пошти…
З гаманцем своїм маленьким,
а може й здоровеньким…
Достаєш ти грошенята
Щоб відправить документи
А куди, мій друже милий???
В своє рідне місто
Щоб всі наші бюрократи
трошки б “не збідніли”
Кожний день так пробігали
Аж до “ГоловПоштамту”
От я друже тобі кажу
Щоб ми так робили???
А, то все своє життя
на місті сиділи….
А тепер ми всі здорові
Повні свіжой сили
Бігаємо з міста в “місто”
Що є в нашій силі
Силу ми ту економим
Зберігаєм, звісно…
Щоб на свій вже телефон
Отримать СМС…
Так як наші бюрократи
“грошенят не мають”
А народ наш є багатий
Він усе відправить…
Навіть за три моря…
Щоб отримать СМС
від “злиденів народних”
Тож бажаю тобі друже
запастись терпінням
Щоб хватило тобі сили
справитись с свавіллям!!!

Ірина ДРОЗД, 2016

“Наша жизнь”

Ирина Дрозд Leave a Comment

“НАША ЖИЗНЬ-ПРЕКРАСНА”

Как много много в жизни красок…
Мы просто не замечаем их..
Мы только видим всегда плохое
А сколько красоты вокруг…

Она сияет, радует нам сердце…
Она пленит к себе всегда..
Мы просто не замечаем это…
Мы всё спешим куда?? куда???

Вот так и жизнь все нас уносит
Всё дальше, дальше в дальний путь..
Вот только жизнь нам всё приносит
И наслаждение и уют…

Бывают в нашей жизни тоже
И огорчение и любовь..
Чтоб не творилось в нашей жизни..

Как не кипела б жизнь твоя…
Любовь всегда всё побеждает
И дарит радость на века..

Она пленит, коварно дразнит
Но в тоже время – да она..
Она сильнее урагана..

Она притягивает вновь и вновь..
Так будем ей же благодарны..
Что в мире есть она любовь..
Любовь, любовь – ты есть прекрасна..

Ты даришь счастье и покой..
Всему живущему на свете..
Что окружает нас сполна..

Любовь, любовь и коварна..
Но в тоже время ты нежна..
Нежна прекрасна, незабвенна

Любовь, любовь – ты есть моя!!!

Ирина ДРОЗД, 26 січня