Про захист професійної діяльності журналістів

Верховна Рада України 4 лютого 2016 року затвердила Закон №993-VIII (далі – Закон), яким передбачено кримінальну відповідальність за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих і підготовлених матеріалів і технічних засобів, якими журналіст користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю.

Також Закон встановлює кримінальну відповідальність за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації, незаконну заборону висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Такі дії караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Окрім того, згідно із Законом, вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю карається штрафом до 200 нмдг або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 4 років.

Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 3 березня 2016 року (опубліковано: “Голос України” №39 від 02.03.2016 року).

Коментар ipLex від 10.03.2016

Свершилось! Верховный суд запретил банкам взыскание старых долгов с украинцев

Решение Верховного Суда Украины запрещает банкам взыскание основной суммы задолженности сроком более трех лет, а штрафы более года.

Рассматривая дело №6-16цс15, Верховный суд постановил, что на возврат долгов (кредитов) у банкиров есть три года — ко всем спорам с должниками будет применяться только этот срок исковой давности, если человек не поставил свою подпись под документом с его продлением. Банк в этот срок не уложился — остался без денег.

«Чтобы продлить сроки исковой давности, и спустя долгие годы продолжать требовать с людей деньги, банки начали прибегать к разным уловкам. Подавая в суд иски о взыскании долга они, например, указывают, что человек подписал кредитное соглашение, к которому прилагались «Основные условия», не внесенные в текст договор, но в нем оговоренные. И именно в них и говорится о том, что человек соглашается с продлением срока исковой давности, и попутно еще и целый перечень дополнительных штрафов. На практике же все это выливается в неожиданные сюрпризы.

Банк берет дела клиентов, по которым у него, скажем, еще в 2005 году зависли небольшие недоплаты по кредитам: у кого-то 500-700 грн., а кого-то и по 1-1,5 тыс. Насчитывает им проценты, пени и штрафы за десять лет, и начинает требовать через суд погашение сейчас по 80-100 тыс. грн. И шокированные люди даже не понимают природу этих «писем счастья».

Так вот ВСУ при рассмотрении дела №6-16цс15 постановил — так быть не должно. Если человек лично не подписал документ о продлении сроков исковой давности, то у банка есть только три года на взыскание задолженности, не более того», — объяснил ситуацию старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

Это очень распространенное явление — подписание с банком небольшого договора на пару-тройку страниц, в котором оговариваются лишь общие положения. А потом человеку говорят, что все детали соглашения («Основные условия») можно прочесть на сайте банка, на стенде или еще где-то.

«Часто бывает, что для получения кредита или же при открытии счета в банке от клиента требуется лишь заявление или анкета на получение той или иной услуги. В заявлениях/анкетах такого рода не расписываются основные условия получаемой услуги, а лишь упоминается, что есть основные условия, в которых все расписано, и клиент с ними ознакомлен. Но по факту получается так: человек приходит, заполняет анкету или заявление, где упомянуто об Основных условиям и, что они могут быть размещены на сайте или в отделении банка, и подписывает только заявление, а Основные условия получается не подписываются», — подтвердила юрист ЮК «Грищенко, Пронин и Партнеры» Айна Халмурадова.

Кстати, ВСУ уточнил, что трехлетний срок исковой давности распространяется только на споры по взысканию самого займа и процентов по нему. Совсем другая история с пеней и штрафами — их банк может отсуживать лишь на протяжении одного года.

Собственно — это первый совет, который юристы дают людям, получившим повестку в суд по делу о взыскании немыслимой суммы долга: проверить соблюдение банком сроком исковой давности.

«При предъявлении к ним подобных исков, необходимо обращать внимание подписывал ли заемщик приложение к кредитному договору, которое увеличивает срок исковой давности. И в случае не подписания такого приложения, ссылаясь на выводы Верховного суда Украины по делу №6-16цс15, настаивать на применении общих сроков исковой давности при рассмотрении дела — три года», — сказал юрист ECOVIS Бондарь и Бондарь Евгений Гончаренко.

Причем, если банк не уложился в срок, человеку не обязательно подавать встречный иск, не нужно даже оплачивать дорогостоящих юристов. Достаточно лишь написать письменно заявление в суд. «Должник должен в порядке ч. 3 ст. 267 Гражданского кодекса до вынесения решения подать в суд письменное заявление о применении сроков исковой давности. Если такое заявление не подать — дело будет рассмотрено по сути», — объяснил ситуацию управляющий партнер юрфирмы «Можаев и Партнеры» Михаил Можаев.

Важный момент: если вы не подписывали согласие на продление срока исковой давности, но банк неожиданно предъявляет вам документ с вашим росчерком (то есть подделку), то нужно не стесняясь, требовать проведения почерковедческой экспертизы. Юристы говорят, что такие случаи уже встречались.

Кстати, правоведы надеются, что решение №6-16цс15 поставит также точку в практике, когда банкиры подписывают с клиентами небольшое соглашение, а все условия предлагают потом самостоятельно разыскивать на сайтах и изучать постфактум.

«Плюсом нового решения ВСУ можно считать то, что, наконец Верховный Суд разъяснил, что не имеют юридического значения, и юридических последствий, ссылки в кредитном договоре на определенные документы (внутренние документы банка, например положения о предоставлении потребительских кредитов и т.д.), которые заемщик не подписывал как приложения к договору. И которые содержат условия предоставления и пользования банковским кредитом, не предусмотренные непосредственно договором кредита. Такие документы (положения, правила) не является частью договора потребительского кредитования и не могут применяться судами при признании условий договора кредита, в частности порядка его возвращения», — заключил партнер адвокатского объединения «СК ГРУП» Юлия Курило.

mgir.info

В Украине хотят изменить правила кредитования по ипотеке

В Украине хотят изменить правила кредитования по ипотеке. Предлагается внедрить право доверительной собственности.

Падение рынка ипотеки тревожит не только банкиров, но и застройщиков, которым становится все сложнее продавать жилье частным инвесторам. Чтобы помочь решить эту проблему и восстановить ипотечное кредитование хотя бы частично, в Украине разработали законопроект о внедрении права доверительной собственности, который должен стать альтернативой традиционному банковскому займу.

Так, согласно статистическим данным по состоянию на ноябрь 2015 года доля недействующих кредитов в Украине составляла 44%.

Чтобы сократить объемы недействующих кредитов и хоть как-то оживить ипотечное кредитование, и был разработан законопроект, предлагающий дополнить Гражданский кодекс несколькими статьями о доверительной собственности.

Это не украинское ноу-хау, такой институт есть практически во всех странах с англо-саксонской системой права, таких как Великобритания, Австралия, Новая Зеландия, а также в некоторых европейских странах, например, Румынии, Черногории“, – объясняет автор законопроекта, эксперт BRDO Денис Малюська.

Согласно новому законопроекту, доверительную собственность предлагают сделать альтернативой традиционному залоговому кредитованию. Основное отличие двух институтов будет состоять в том, в чьей собственности находится объект залога.

Сейчас, если вы берете кредит, объект залога остается в вашей собственности, вы просто передаете его в залог. В случае с доверительной собственностью собственником будет ваш кредитор“, – объясняет Денис Малюська.

Формально дела обстоят не так радикально, как это выглядит на первый взгляд.

Кредитор, получивший имущество в доверительную собственность (доверительный собственник), не имеет права пользоваться и самостоятельно распоряжаться таким имуществом кроме как в случае обращения взыскания на него в порядке, установленном законом“, – говорится в законопроекте.

Это означает, что хотя собственником, например, залоговой квартиры, является банк, он не сможет предпринять по ней никаких действий до того момента, пока заемщик исправно выполняет все условия по договору.

Очевидно, что такая идея придется по вкусу банкам, ведь у них существенно упростится работа по взысканию проблемных займов. С другой стороны, банки и сейчас не особо заинтересованы в том, чтобы взыскивать залоговое имущество в свою пользу и переводить его себе на баланс.

Банки не очень заинтересованы в том, чтобы становиться крупнейшими собственниками залогового имущества. Они предлагают депозиты в деньгах, рассчитываться по ним должны деньгами, а не квартирами и машинами“, – объясняет председатель правления “Коммерческого индустриального банка” Вадим Березовик.

Более детально о будущем законопроекта станет известно уже в начале марта, к тому времени планируют завершить экспертное обсуждение документа.

segodnya.ua

Пешеходам в Украине хотят запретить пользоваться мобильными устройствами

Пешеходам в Украине хотят запретить пользоваться мобильными устройствами
В случае использования гаджетов предлагают штрафовать или отправлять на общественные работы
В Украине хотят ввести административную ответственность за разговоры по мобильному телефону при переходе через дорогу.
Соответствующий законопроект №4100 был зарегистрирован в Верховной Раде.
Проектом закона предлагается внести изменения в закон Украины “О дорожном движении”, введя запрет на использование мобильных телефонов, а также беспроводных гарнитур hands free, наушников и прочих устройств при переходе через проезжую часть, железнодорожную колею или во время посадки/высадки из транспорта.
За нарушение данного закона предусмотрен штраф в размере 51 гривни. А в случае, если при этом была создана аварийная ситуация на дороге, штраф будет составлять 170 гривень или общественные работы на срок от 20 до 40 часов.
“Целью законопроекта является повышение безопасности дорожного движения и уменьшение количества ДТП путем определения ответственности за пользование пешеходами средств связи во время перехода проезжей части и железнодорожной колеи, а также во время посадки и высадки из транспортного средства”, – говорится в пояснительной записке.

http://www.segodnya.ua/

Посилено гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

На законодавчому рівні посилено гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Законом Верховної Ради України від 24 грудня 2015 року №921-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) спрощено процедури обліку таких осіб.

Закон визначає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли вищезазначені обставини.

У разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо). У такому випадку заява про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи розглядається протягом 15 робочих днів.

Законом визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, визначених ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а саме:

  • внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки;
  • скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
  • повернулася до покинутого місця постійного проживання;
  • виїхала на постійне місце проживання за кордон;
  • подала завідомо недостовірні відомості.

Вилучено норму, якою передбачено проставлення територіальними органами Державної міграційної служби на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання та здійснення перевірки місця фактичного проживання внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання управління праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це не пізніш як за 3 дні до дня від’їзду.

Також Законом встановлюється, що у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про його повернення до покинутого місця проживання рішення про скасування дії довідки приймається на підставі даних про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання та інформації про переміщення внутрішньо переміщеної особи в межах України, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

При цьому у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до територіального управління праці та соціального захисту населення. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону, Кабінету Міністрів України доручено, зокрема, протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Відповідні зміни внесено до:

  • Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”;
  • Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 13 січня 2016 року (опубліковано: “Голос України” №3 від 12.01.2016 року).

Посилення соціального захисту членів сімей загиблих

Пільги для сімей загиблих в зоні АТО.

2 лютого 2016 року Верховною Радою України затверджено Закон №967-VIII “Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо посилення соціального захисту членів сімей загиблих” (далі – Закон), що спрямований на соціальну підтримку членів сімей осіб, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення, в тому числі волонтерів та добровольців, та під час участі у Революції Гідності.

Так, Закон надає право відповідним категоріям осіб (незалежно від сукупного доходу сім’ї) на пільги, зокрема, щодо:

  • безплатного одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів,
  • безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів),
  • 50-процентна знижка плати за користуванням житлом (квартирна плата) в межах передбачених законодавством норм,
  • 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання,
  • 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення,
  • позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 24 лютого 2016 року (опубліковано: “Голос України” №33 від 23.02.2016 року).

Дети старше 14 лет из зоны АТО будут иметь возможность самостоятельно зарегистрироваться в органах социальной защиты

Президент Петр Порошенко подписал закон №936-VIII, который усилит социальную защиту детей из зоны АТО и внутренне перемещенных лиц.

Документ совершенствует систему обеспечения прав детей, которые попали в сложные жизненные обстоятельства, пострадали в результате военных действий или вооруженных конфликтов, сообщает Эспрессо.TV со ссылкой на сайт главы государства.

Законом вносятся изменения в 9 действующих законов Украины, направленные на приведение действующего законодательства в соответствие с Конвенцией ООН о правах ребенка.

Нормы закона запрещают участие детей в военных действиях и вооруженных конфликтах, включая вербовку, финансирование, материальное обеспечение, обучение с целью использования в вооруженных конфликтах других государств или насильственных действиях, направленных на свержение государственной власти или нарушение территориальной целостности, а также использование в военных конфликтах или действиях, привлечение и/или втягивание детей в непредусмотренные законами Украины военизированные или вооруженные формирования, пропаганду войны.

Этим законом государство взяло на себя обязательства по отселению детей, которые оказались или могут оказаться в зоне военных действий или вооруженных конфликтов, в безопасные районы.

Если ребенок по определенным причинам остался без присмотра родителей, государство должно осуществлять поиск членов его семьи с целью воссоединения с родными. Также государство должно осуществлять розыск и возвращение в Украину всех детей, которые были незаконно вывезены за ее пределы.

Кроме того, совершенствуется процедура регистрации детей, являющихся внутренне перемещенными лицами. В частности, дети старше 14 лет будут иметь возможность самостоятельно зарегистрироваться в органах социальной защиты.

Законом вносятся изменения в Семейный кодекс относительно развития новой формы семейного воспитания детей – это “семейный патронат”, что позволит избежать негативного для ребенка опыта интернатного воспитания и обеспечит его временное проживание в условиях, максимально приближенных к семейным.

Отметим, что закон “О внесении изменений в некоторые законы Украины” относительно усиления социальной защиты детей и поддержки семей с детьми 26 января был принят 254 голосами.

http://ru.espreso.tv/