Author: Evgen Nebogatov

За водіння у нетверезому стані каратимуть значно суворіше

7 липня 2016 року Верховна Рада України затвердила Закон № 1446-VIII (далі – Закон), що вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, Закон передбачає, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (10 200 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі 600 нмдг.

Повторне протягом року вчинення вищезазначених порушень, – тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 1 200 нмдг (20 400 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки і на інших осіб – накладення штрафу у розмірі 1200 нмдг з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вищезазначені дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 2 400 нмдг (40 800 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років і на інших осіб – накладення штрафу у розмірі 2 400 нмдг з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

При цьому вживання водієм алкоголю або наркотиків після дорожньо-транспортної пригоди або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення медогляду, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 200 нмдг (20 400 грн) або адмінарешт на строк 15 діб, із позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 27 липня 2016 року (опубліковано: “Голос України” № 139 від 26.07.2016 року).

В Україні 2 червня 2016 року Верховною Радою України затверджено Закон №1404–VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон), яким, зокрема, запроваджується змішана система виконання судових рішень, інститут приватних виконавців, автоматизація процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повна фіксація процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі, а також оптимізація строків проведення виконавчих дій.

Згідно із коментованим Законом, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Так, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених ст. 3 Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 %, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених Законом та Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Розділом ІІ Закону визначено строки у виконавчому провадженні (встановлено чіткі і конкретні часові рамки для здійснення певних виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень).

Серед іншого, Закон:

• встановлює вимоги до чіткого фіксування і відображення всіх дій і процедур в рамках виконавчого провадження;
• спрощує доступ сторін до інформації про хід виконавчого провадження, зокрема, електронним шляхом;
• вводить нові засоби та інструменти виконавчого провадження, у тому числі реєстр боржників, впровадження електронного обміну інформацією з органами реєстрації і банками, розширення кола активів, на які може бути накладено стягнення;
• відновлює можливості реалізації заарештованих земельних ділянок в рамках виконавчого провадження.

Також запроваджується інститут судового контролю за виконанням рішень, що забезпечить повноцінну реалізацію особи права на справедливий суд.

Закон передбачає внесення змін до низки законодавчих актів.

Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” – 5 жовтня 2016 року, крім ст.ст. 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через 3 місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства зможуть проходити контрактну службу в ЗСУ

Президент України підписав Указом від 10 червня 2016 року № 248/2016 затвердив Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства (далі – Положення).

Зазначене Положення унормовує визначену Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” систему комплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом Збройних Сил України іноземцями та особами без громадянства.

Зокрема, відповідно до Положення, іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті у добровільному порядку до Збройних Сил України:
– військову службу за контрактом осіб рядового складу;

– військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

З іноземцями, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження іноземцями чи особами без громадянства відповідного виду військової служби у Збройних Силах України.

Перелік посад, які не можуть бути заміщені іноземцями, визначається наказом Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно із Положенням основними умовами прийняття на військову службу за контрактом іноземця є:
– визнання і виконання іноземцем Конституції України та законів України;

– перебування іноземця на законних підставах на території України;

– відсутність в іноземця судимості;

– наявність в іноземця дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

Відбір іноземців на військову службу проводиться військовими комісаріатами та військовими частинами.

Під час відбору іноземців на посади враховується їх попередній досвід проходження військової служби, спеціальність та освіта.

У разі відсутності такого досвіду, після прийняття іноземців на військову службу вони направляються до навчальних частин (центрів) та військових частин для підготовки на спеціальних курсах для набуття відповідної військово-облікової спеціальності.

Перший контракт про проходження військової служби укладається:
– з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу, – строком на 3 роки;

– з військовослужбовцями у разі їх призначення на посади сержантського і старшинського складу – строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін;

– з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, – до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Положення набирає чинності з дня його опублікування. Станом на 15 червня 2016 року – не опубліковано.

Верховная Рада вчера, 14 июня, приняла за основу и в целом законопроект №4680, который вносит изменения в 13 статью закона “Об особенностях осуществления права собственности в многоквартирном доме”.

“За” проголосовали 259 народных депутатов из 226 минимально необходимых.

Таким образом, депутаты не отсрочили реформу ЖКХ, которая произойдет с 1 июля, однако внесли некоторые изменения в процесс ее имплементации.

Главных новшеств — три.

Первое: если в многоквартирном доме нет ОСМД (а таких в стране более 80%, в основном это здания постройки 1960—1980 годов), то еще год для жильцов все останется по-старому.

Но при создании в таком доме ОСМД он сразу же после регистрации получает право выйти из-под опеки ЖЭКа и нанять другого поставщика коммунальных услуг.

Второе: если оказанием коммунальных услуг занимается представитель управляющей компании, то по новому закону собрание жильцов может досрочно разорвать договор с нерадивым или вороватым управдомом, письменно предупредив его об этом за два месяца.

Третье: жилищным кооперативам разрешено платить за коммунальные услуги по-старому, через ЖЭКи, пока они не создадут ОСМД, при этом сроки его создания не прописаны. После создания ОСМД оплачивать счета они будут новым поставщикам услуг.

Проект Порядка проведения конкурса по назначению управителя многоквартирного дома, где предусмотрено и участие ЖЭКов, уже разработан. И если жилищные конторы предложат более выгодные условия, чем другая структура, то смогут и дальше обслуживать дома. В противном случае, их место займут конкуренты.

Посилено соцзахист осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами.

Верховна Рада України Законом від 17 травня 2016 року №1369-VIII (далі – Закон) внесла зміни до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами І групи.

Згідно із Законом, одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників призначається надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Також змінами до кола застрахованих осіб відноситься один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, що здійснюють догляд за інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Періоди отримання вищезазначеними особами надбавки пропонується зараховувати до страхового стажу та сплачувати за них страхові внески з Державного бюджету.

Відповідні зміни затверджено до:

• Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;
• Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
• Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.