Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у круглому столі «Як зробити відкритим місцевий бюджет для громади»

7 липня 2016 року, відбувся круглий стіл «Як зробити відкритим місцевий бюджет для громади».

Організаторами круглого столу є ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики», ГО «Інститут Громадської Експертизи» та ЦПГКІ «Тамариск».

Даний круглий стіл проводився в рамках ініціативи «Громадянське суспільство та ЗМІ — за прозорі місцеві бюджети!», що виконується Одеською обласною організацією «Комітету виборців України», Фундації «Відкрите суспільство» та громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» за фінансової підтримки Європейського союзу та Посольства Фінляндії в Україні.

Під час заходу відбулося громадське обговорення результатів повторного моніторингу відкритості бюджетного процесу у Дніпропетровській міській раді, виявлених проблемних питань та підготовлених експертами рекомендацій із забезпечення відкритості процесу розробки місцевого бюджету для громадян. Зокрема, свої доповіді представили:

  • Андреєв Олексій, голова Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики».
  • Юхно Валерія, аналітик Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики».
  • Літвінов Олексій, виконавчий директор громадської організації «Інститут Громадської Експертизи».

Також у круглому столі взяли участь представники засобів масової інформації, громадські активісти, посадові особи місцевого самоврядування та інші зацікавлені особи.

Захід відбувся в конференц-залі Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

Пенсія в Україні: народжені у 1980-1990-х її не отримають (ІНФОГРАФІКА)

Сучасна молодь, народжена в 80-90 гг. вже сьогодні усвідомлює, що, розраховуючи на державу, старіти доведеться без пенсії. І проблема тут не стільки в економічній кризі, скільки проста арифметика демографії.

Факти ICTV з’ясовували, як складеться доля майбутніх пенсіонерів, який шлях обрати, щоб забезпечити собі безбідну старість. У цьому питанні нам допомагали розібратися експерти:

Микола Шамбір – заступник голови Пенсійного фонду України;

Олександр Ткач – експерт по недержавним пенсійним фондам;

Лідія Шапошникова – консультант ІСК Груп з пенсійного страхування.

Реалії Пенсійного фонду України

Зараз всі знають, що Пенсійний фонд України – банкрут. І не тому, що з нього крадуть гроші, як вважає більшість (пенсійний фонд – самий не корумпований орган, запевняє консультант ІСК Груп Лідія Шапошникова), а тому що пенсійний фонд поповнюється податками, які сплачують працюючі. На жаль, працюючого населення в нашій країні з кожним роком стає все менше і менше, тому люди, які були народжені в 80-90 рр., можуть залишитися взагалі без пенсій!

В Пенсійному фонду Україні нагадують, що право на призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого право на пенсію мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Але слід звернути увагу, що в Україні пенсійна система має складатись з трьох рівнів, два з яких зараз функціонують (солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення). На сьогодні опрацьовуються питання щодо запровадження другого рівня – обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

Скільки коштує пенсія країні?

Пенсійний фонд України спрямував на виплату пенсій:

  • 2013 – 246,4 млрд грн
  • 2014 – 239,9 млрд грн, (на 6,5 млрд грн менше ніж у 2013 році).
  • 2015 – 262 млрд грн, (на 22,1 млрд грн більше у порівнянні з 2014 роком)
  • 2016 – за січень виплачено – 14,0 млрд грн

Чому нинішня молодь залишиться без пенсії?

За звітами Світового банку за 2012 рік в Україні катастрофічно скоротилася кількість платників податків і збільшилася кількість пенсіонерів. Демографічна ситуація в країні вже багато років демонструє негативну динаміку в різниці між показниками народжуваності та смертності.

Зараз вже 2016 рік і, з огляду на втрату працездатного українського населення через низьку народжуваність та бойові дії на Сході України, а також через масову еміграцію в інші країни, найближчим часом нікому буде працювати і наповнювати Державний Пенсійний фонд. Адже гроші надходять за рахунок податків, від реальних людей, які працюють.

Згідно зі статистичними даними кількість пенсіонерів в Україні на початок 2016 року становила 12,297 млн осіб, що на 1,2% більше, ніж на початок 2015 року та ця тенденція буде зберігатися і в наступні роки.

З цього випливає, що коли народжені в 80-90 роках досягнуть пенсійного віку, реально виникає загроза того, що просто фізично їх нікому буде містити. Щоб уникнути цього, треба проводити широку роз’яснювальну роботу про те, що пенсійне забезпечення кожного громадянина – це турбота самого громадянина.

Про реформу пенсійної системи

Реформування пенсійної системи бере свій початок з указу президента Леоніда Кучми від квітня 1998 року “Про основні напрями пенсійної системи України”. Всі кроки, що зараз здійснюються основані саме на цьому. Вже цим указом була передбачена трирівнева пенсійна система, яка знайшла своє відображення у законах, що були прийняті в 2003 році: Базовий закон про загально-обов’язкове пенсійне страхування та Закон про недержавне пенсійне забезпечення.

Три рівня пенсійної системи

Солідарна пенсійна система – це перший рівень, уособленням якого є і завжди буде Пенсійний фонд України. До якого надходять кошти – пенсійні внески, які сплачує роботодавець і працівник, пенсійний податок (32-33% в сумі).

Вважалось, що це буде принцип солідарності поколінь. Тобто покоління, яке раніше працювало, сьогодні вийшло на пенсію, і нинішні покоління фінансують їхні пенсії.

Але зобов’язань перед пенсіонерами стає більше, а коштів менше. Тому держава вдається до всяких “хитрощів”: зменшує формулу розрахунку пенсії, збільшує стаж, для того, щоб ці зобов’язання, якщо не зменшити, то розтягнути у часі. (Александр Ткач)

Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система державно-пенсійного страхування.

В цій системі:  кошти, які надходять, не виплачуються нинішнім пенсіонерам. Вони резервуються для виплат наступним поколінням пенсіонерів, тобто тим, які сьогодні тільки стають до праці або ті, хто ще не вийшли на пенсію. Кожному з них відкривається індивідуальний пенсійний рахунок, на якому накопичується пенсійний капітал, який складається з виплачених внесків та прибутку, який отримав пенсійний фонд або інший фінансовий інститут, за рахунок внесків. Цієї системи у нас сьогодні немає. Вона є тільки на папері, теоретично. Немає також законодавства по цієї системі. Хоча законопроект з 2005-2006 рр. надходив в Верховну Раду, але, як кажуть руки не доходили, – зізнається Олександр Ткач.

Третій рівень – пенсія з трьох джерел:

  1. Пенсійний фонд України – 30% свого втраченого заробітка,
  2. Система державно-пенсійного страхування – 15-20%,
  3. Добровільна система недержавного пенсійного забезпечення, яка складається з таких фінансових інститутів:

недержавні пенсійні фонди, страхові компанії зі страхування життя, банківські установи.

Недержавні пенсійні фонди

На сьогодні по Україні створено та зареєстровано близько 70 недержавних пенсійних фондів (НПФ). Ефективно працюють з громадянами трохи більше 20. У інших – кількість учасників та пенсійні активи (пенсійні капітали, яки об’єднані в активи фонду) не перевищують 1 млн грн.  Ті, що мають в активах 10-20 млн грн, вважаться ефективними (20 фондів). Активи найбільшого фонду перевищують – 1 млрд грн, активи найменшого – 10 млн грн.

Наприклад, професійний НПФ Магістраль, який відкрила Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, існує 10 років. Він вважається найбільшим в країні за кількістю учасників – більше 3000 пенсійних індивідуальних рахунків.

Кошти на рахунках складаються з трьох джерел:

  1. внески самого учасника,
  2. внески роботодавця цього учасника,
  3. капітал, який накопичується за рахунок інвестування цих внесків.

Щоб внески інвестувати, фонд зобов’язаний скласти договір з компанією з управління активами (професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію).

Які бувають НПФ

Так звані відкриті недержавні пенсійні фонди створені для будь-якої фізичної особи. Їх в Україні на даний час найбільша кількість. Крім того, є корпоративні, але їх небагато. А також професійні НПФ, які створюють профспілки. Саме з ними найчастіше і об’єднуються корпоративні фонди.

НПФ – досвід інших країн

Подібна практика частково скопійована з системи Сполучених Штатів і Західної Європи, такі фонди вже роками існують у різних країнах світу. Тобто ми не придумали нічого нового, а нарешті зробили важливий крок у напрямку позитивного розвитку пенсійної системи.

На жаль, недержавне пенсійне забезпечення ще не набуло у нас поширення та не стало інструментом дієвої мотивації персоналу. Це пов’язано з тим, що в країнах з маленькою зарплатою важко примушувати людей відкладати хоча б до 5%.

Експерти вважають, що Україна повинна брати за основу досвід багатих країн, коли вони були бідними. Наприклад, США, ВеликаБританія, Нідерланди, Польща.

Чому саме НПФ?

Це зручність і необов’язковість вибору. На відміну від тих же страхових компаній та інших фінансових установ, у НПФ немає зобов’язань щомісяця сплачувати фіксовану суму. В недержавному фонді вільні умови, як по виходу з НПФ, так і по отриманню накопичень за певних умов (одномоментно чи на визначений строк, але не менше 10 років). НПФ може виплатити всю суму накопичення, якщо людині потрібні гроші на лікування (за наявністю офіційного підтвердження).

Що таке пенсійне страхування?

Це страхування з метою формування джерел фінансування пенсій. Пенсійне страхування є основою пенсійної системи в розвинених країнах. Розрізняють обов’язкове пенсійне страхування та добровільне пенсійне страхування. Дивлячись на те, як живуть наші пенсіонери, кожна людина замислюється, що її також чекає сумна перспектива, і починає відкладати гроші в страхову компанію, що б після досягнення пенсійного віку мати можливість жити в достатку.

Для чого потрібні страхові пенсійні накопичення?

Найчастіше українці ставляться з недовірою до страхових 7компанія, адже є випадки, коли вони не виплачують кошти або банкрутують. Варто зауважити, що компанії, які займаються формуванням страхових пенсійних накопичень – це особливі компанії, з приставкою Life. Тобто вони працюють в міжнародному правовому і юридичному полі, згідно з яким не підлягають процедурі банкрутства, ліквідації, і тим більше не можуть вивести вкладені гроші за кордон. Коли закінчується термін дії контракту, компанія повертає своєму клієнтові не тільки його особисті вкладені гроші, а й прибуток, зароблений компанією на його грошах.

До речі, якщо у людини є такий страховий поліс, то держава йому компенсує (повертає) прибутковий податок у розмірі 15% від суми сплаченого внеску.

Обов’язкова накопичувальна система

Це майбутня державна система. В день нарахування зарплати буде зніматися відсоток і направлятися в той державний пенсійний фонд, де ви є учасником. Планують довести вирахування 2-5% від заробітної плати. Вони йдуть на ваш рахунок, але не зможуть лежати без руху більше двох тижнів. Тобто компанія з управління активами, з якою пенсійний фонд укладе договір, зобов’язана розмістити ці кошти в інструменти, які приносять прибуток. Але ці інструменти будуть затвердженні державою. Суми з доходу теж повинні нараховуватися на ваш рахунок. Це постійне щоденне реінвестування. Компанія повинна постійно звітувати про свої доходи. Тобто ви маєте право знати, в яку суму перетворилася кожна ваша вкладена гривня.

Як забезпечити собі пенсію:

  • Недержавні пенсійні фонди;
  • Компанії зі страхування життя;
  • Пенсійні депозитні рахунки в банківських установах.

Молоді люди вже сьогодні повинні замислюватися над своєю майбутньою пенсією.

Марина Лишак

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у засіданні Клубу Позитивних Змін

5 липня 2016 р., представники громадської організації «Гуманітарний рух» взяли участь у засіданні Клубу Позитивних Змін на тему: «Імплементація Національної стратегії підтримки громадянського суспільства в Дніпропетровській області».

Під час заходу відбулася Презентація Національної стратегії підтримки громадянського суспільства та обговорення наступних питань:

  • Проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії серед представників ОГС та органів влади Дніпропетровської області для їх інформування щодо Стратегії і Плану дій та необхідності максимальної інклюзивності місцевих ОГС у процес імплементації, моніторингу та оцінки.
  • Розробка обласної програми сприяння розвитку громадянського суспільства за участі ОГС регіону, органів влади, національних експертів.

Захід відбувся в конференц-залі Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

Состоялся первый турнир по пляжному волейболу среди ветеранов АТО и волонтёров

2 июля 2016 года, на пляже парка имени П.А. Воронцова в Днепре, состоялся первый турнир по пляжному волейболу среди ветеранов АТО, волонтёров и членов их семей.

Во турнире приняли участие пять команд:

  • команда «Амазонки»
  • команда «Буревестник»
  • команда «Джедаи»
  • команда «Спартак»
  • команда «ФМ+»

Главный судья турнира – Олег Васильевич Макаров.

Проведение турнира состоялось в том числе и благодаря поддержке таких людей как:

  • Александр Пшеничников, глава Департамента молодёжи и спорта Днепропетровской ОГА
  • Андрей Ляшенко, Президент Федерации волейбола
  • Борис Петрович Степанов, президент Ассоциации пляжного волейбола Днепропетровской области, главный тренер сборной области
  • Татьяна Борисовна Рычкова, волонтёр и общественный деятель
  • Александр Островский, капитан команды «ФМ+», член ассоциации футбольных болельщиков «Днепра» и соорганизатор турнира
  • Виктория Орешина, Президент клуба «Спартак»
  • Сергей Бобровский, команда ветеранов «Буревестник»

Можно считать, что первый турнир прошел успешно и это положит начало серии подобных мероприятий.

Представники ГО «Гуманітарний рух» прийняли участь у черговому засіданні Клубу Позитивних Змін

29 червня 2016 р. представники ГО «Гуманітарний рух» прийняли участь у черговому засіданні Клубу Позитивних Змін «Використання мультиплікації у діяльності НДО».

Учасники заходу ознайомилися з технікою створення соціального мультиплікаційного ролика як універсального інструмента для роботи з дітьми, батьками, молоддю, громадськими активістами тощо.

Були продемонстровані успішні приклади мультиплікаційних роликів, які створені учасниками тренінгів та майстер-класів.

Захід відбувся в конференц-залі Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля (пр. Кірова), 22.

Захід проводився в рамках проекту «Підвищення спроможності НДО Центральної та Східної України», який реалізується за фінансової підтримки Національного Фонду Демократії.

Õ

«Гуманітарний рух» взяв участь у флешмобі до Дня Конституції України

ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у флешмобі до День Конституції України, який запропонували наші колеги ГО «Захист» (м. Херсон).

Обкладинку офіційної групи ГО «Гуманітарний рух» у соціальній мережі Facebook на 1 день – 28 червня було змінено на таку:

Картинка для обкладинки

Та опубліковано пост з таким змістом:

Шановні співвітчизники!

Сьогодні – День Конституції України. Громадські активісти з різних куточків нашої країни долучаються до відзначення цієї дати, демонструючи свою відданість конституційним засадам становлення правової держави та розвитку громадянського суспільства, а також прагнучи зміцнити взаєморозуміння і співпрацю між регіонами.

Закликаємо підтримати нашу ініціативу, для чого потрібно зробити репост цього повідомлення, додати хештег ‪#‎ДеньКонституції‬, на один день змінити обкладинку на своїй сторінці, обравши тематичну картинку до Дня Конституції, та запросити друзів зробити те саме.

Вітається також цитування у повідомленні статей Конституції, які ви вважаєте найбільш актуальними для сучасної Української держави.

Ми різні, але нас єднає Україна!

Картинка для ПОСТУ

clipboard

 

«Гуманітарний рух» провів «круглий стіл»

24 червня 2016 року, громадська організація «Гуманітарний рух» у рамках проекту «Право на право» за програмою «Підвищення спроможності НДО Центральної і Східної України», яку адмініструє ГО Центр «Тамариск» за фінансової підтримки Національного Фонду Демократії (National Endowment for Democracy), за результатами проекту «Право на право» провів «круглий стіл» з запрошеними до участі співдружніми організаціями.

У «Круглому столі» прийняли участь представники:

  • ГО «Гуманітарний рух»
  • Обласна організація всеукраїнської незалежної профспілки
  • ГО «Ріка життя»
  • ГО «Ідейна варта»
  • Група громадського спостереження центру громадських свобод «Озон»
  • ГО Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» (в особі директора Тетяни Карельської та члена правління Тетяни Кладієвої)

а також громадські активісти.

На пропозицію розповісти про свою організацію, її успішні проекти, напрямки діяльності та плани на перспективу першою розповіла представник ГО «Ріка життя» – Валентина Проніна. Далі виступили: Юрій Смола (ГО «Гуманітарний рух»), Ігор Горбачов (Обласна незалежна профспілка), Олексій Кузнєцов (ГО «Ідейна варта»), Сергій Мірошник (Група громадського спостереження центру громадських свобод «Озон») та Тетяна Карельська – директор ГО Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск»).

Всі присутні на «круглому столі» в своїх виступах виявили наміри в подальшому співпрацювати та обмінялись контактними даними.

IF

Захід відбувся за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), пр т Яворницького (пр-т Карла Маркса), б. 93 (Будинок Профспілок), к. 278.

«Гуманітарний рух» провів семінар

24 червня 2016 року, громадська організація «Гуманітарний рух» у рамках проекту «Право на право» за програмою «Підвищення спроможності НДО Центральної і Східної України», яку адмініструє ГО Центр «Тамариск» за фінансової підтримки Національного Фонду Демократії (National Endowment for Democracy), провела семінар на тему «Безконфліктне спілкування».

Семінар почався вступним словом керівника проекту «Право на право» Євгена Небогатова (ГО «Гуманітарний рух») , який доповів присутнім про результати діяльності ГО «Гуманітарний рух» за проектом «Право на право», кількісний та якісний аналіз звернень громадян про допомогу та консультування, надав приклади найбільш цікавих випадків. Та наголосив на тому, що і після закінчення проекту, організація планує продовжити діяльність з надання безкоштовної первинної правової допомоги громадянам.

Надалі захід перейшов до семінару «Принципи безконфліктного спілкування», який проводила професійний психолог Валентина Проніна (ГО «Ріка життя»). Семінар пройшов в дружній обстановці, тема семінару зацікавила всіх присутніх, які жваво надавали тренеру запитання та обговорювали конкретні життєві обставини, при яких можна і треба використати психологічні техніки, для уникнення конфліктів між людьми.

Після перерви на каву-брейк

Õ

тренер запропонувала учасникам поетапно розібрати принципи безконфліктного спілкування на практичному прикладі конфліктної ситуації, що може виникати між молодим подружжям, та надала корисні поради як уникати свар та перетворювати негативні почуття в позитивні.

Õ

Загалом у заході прийняли участь 23 особи.

Захід відбувся за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), пр т Яворницького (пр-т Карла Маркса), б. 93 (Будинок Профспілок), к. 278.

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у панахиді

У Дніпрі в останню путь провели двох розвідників, що загинули 18 червня на Донбасі, їм було всього 28 та 32 роки і загинули вони під час виконання військових обов’язків. Це відбулося 18 червня, після 22 години. Рота глибинної розвідки щойно встановила апаратуру для прослуховування і рушила вздовж лінії розмежування. Командувач зупинив основну групу і з двома солдатами пройшов ще 50 метрів. Тоді хлопці і натрапили на розтяжку.

Павло Компанієць, майор, заст. командира по роботі з особовим складом 74 окремого розвідувального батальйону: «Первым шёл старший разведчик, старший солдат Андрущенко. Николай наткнулся на растяжку, услышал, как она взлетает. Поэтому первым был его крик – крик, чтобы предупредить своих товарищей. Он ещё сделал шаг навстречу ей, чтобы своим телом закрыть своих товарищей, чтобы им было нанесено меньше поражающих факторов».

Наступним поранення у голову отримав командувач роти, майор Сергій Лобов. Коли основна розвідгрупа прибігла на звуки вибуху, всі троє були при тямі. Микола Андрущенко благав побратимів полишити його і рятувати решту. Він загинув першим. Командувач роти зробив останній подих уже під час транспортування до шпиталю. Поранення солдата Бумагіна у верхні та нижні кінцівки виявилися сумісними з життям. Міну, що стала роковою для хлопців, у солдатських колах називають «Відьма».

Павло Компанієць, майор, заст. командувача по роботі з особовим складом 74 окремого розвідувального батальйону: «Растяжка шла к противопехотной прыгающей мине. Эта мина подпрыгивает вверх на высоту примерно 60-80 сантиметров. Начинена она шариками – примерно 2400 осколков, которые разлетаются в радиусе на 25-30 метров».

Після панахиди у рідній військовій частині, 28-річного Сергія Лобова поховали на Харківщині. Крім батьків і двох братів, у нього залишилась вбита горем наречена на 4 місяці вагітності. Довічною домівкою для Миколи Андрущенка стало Краснопільське кладовище у Дніпрі. Родом з анексованого півострова, хлопець отримав позивний «Крим». Обидва розвідники пішли на війну добровольцями.

Ольга Ковальова, волонтер, знайома Миколи Андрущенка: «Ми не рідні. Але коли ти приїжджаєш сюди і знаходишся хоч декілька годин, ти зближаєшся і відчуваєш, що ти можеш спати спокійно, поки ці хлопці захищають нас. І тоді, коли їх не стає, з’являється просто пустота».

Вічна скорбота і вічна пам’ять героям.

Автор: Юлія Красовська
Камера: Андрій Райський

9-channel.com

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у пікетуванні Дніпропетровської обласної ради

Сьогодні, 15 червня 2016 року, о 9-тій годині біля Дніпропетровської обласної ради почалася акція – пікетування «Визнання ветеранів війни-добровольців борцями за волю та незалежність України на території Дніпропетровської області» у якій прийняли участь кілька десятків представників добровольчих підрозділів ДУК ПП, «Азов», «Січ», «Сармат» тощо.

Підтримати акцію прийшли активісти таких громадських організацій міста та області як Дніпропетровська обласна організація Національного Руху Дмитра Яроша «ДІЯ», ГО «Самозахист підприєців», ГО «Гуманітарний рух» тощо, а також громадські активісти міста та області.

Акція отримала широке висвітлення від ЗМІ.

Дивіться фото- та відеозвіт:

Дякуємо усім, хто прийшов підтримати акцію «Визнання ветеранів війни-добровольців борцями за волю та незалежність України на території Дніпропетровської області».

Дякуємо обласним депутам, які одноголосно підтримали проект рішення про «статус ветеранів війни-добровольців учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення».

Це перший крок до визнання добровольців але попереду нас чекає ще довгий шлях.

Додаток:

13427999_1112577792149441_9212617069649388266_n13393939_1112577765482777_7936546380246445094_n