Представник ГО «Гуманітарний рух» взяв участь у тренінгу «Управління проектним циклом: розробка концептуальної моделі та резюме проекту»

Для збільшення інвестиційної привабливості м. Дніпро та формування інвестиційної карти міста 01.02.2017р. розпочато збір заявок для участі у конкурс бізнес-планів.

Вимоги до учасників конкурсу:

  1. Обмежень у виборі сфер діяльності немає, пріоритетними сферами є енергозбереження та покращення екології.
  2. Вартість проекту повинна бути в межах від 30 тис. до 3 млн. $.
  3. Підприємство повинно реєструватися в м. Дніпро.
  4. Виробничі потужності повинні бути розміщені в м. Дніпро, або в Дніпровському районі.
  5. Всі заявки будуть прийматися тільки у належно оформленому вигляді, згідно з наданою нижче формою, на e-mail: sme@dda.dp.ua

Заявки будуть прийматися до 19.05.2017 р. включно.

Всі учасники конкурсу матимуть змогу пройти комплексний тренінг – «Управління проектами: методологія та особливості бізнес-практики».

«Управління проектним циклом: розробка концептуальної моделі та резюме проекту» – Перший з комплексу тренінгів в рамках конкурсу проектів інтерактивної інвестиційної карти міста від Агентства розвитку Дніпра.

Тренінг складається з трьох семінарів, які охоплюють весь проектний цикл:

  1. «Управління проектним циклом: розробка концептуальної моделі та резюме проекту» (20.02.2017 р. о 10:00, офис Агентства)
  2. «Управління проектним циклом: розрахунок основних показників бізнес-плану та розробка логічної матриці проекту» (20.03.2017 р.)
  3. «Управління проектним циклом: розробка системної моделі та паспорту проекту» (20.04.2017 р.)

«Детальній зміст тренінгу»

Всі учасники отримають сертифікати про проходження навчання.

25.05.2017 р. Відбудеться форум-презентація бізнес-планів та підведення підсумків конкурсу.

Переможець конкурсу отримає премію (сума премії погоджується).

Автори кращих проектів будуть забезпечені підтримкою в залученні інвестицій від донорів, сприянні збоку місцевої влади, наданні консультаційних послуг від партнерів агентства.

Форма заявки

Ольга Копитько

Автор і ведуча: кандидат технічних наук, доцент кафедри менеджменту та управління проектами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, практикуючий проектний менеджер, фахівець у сфері застосування програмного продукту для управління проектами MS Project.

 

http://dda.dp.ua/2017/02/01/konkurs-proektiv-interaktyvnoyi-investytsijnoyi-karty-mista/

Городская легенда. Что стоит за игрой «Синий кит» и всплеском интереса к «суицидальным пабликам»

В середине февраля 2017 года в России опять заговорили о «группах смерти» — сообществах «ВКонтакте», где молодым людям раздают «задания», которые якобы ведут к самоубийствам. Об игре «Синий кит», в процессе которой подросток в течение 50 дней должен выполнять те самые «задания» (в основном связанные с нанесением физического вреда себе), пишут крупнейшие СМИ страны; Следственный комитет нашел след «суицидальных пабликов» в нескольких делах о попытках самоубийств. При этом исследователи, изучающие «группы смерти», убеждены, что классифицировать это явление следует, скорее, как городскую легенду. «Медуза» попыталась выяснить, в чем смысл игры «Синий кит».

В начале февраля 2017 года в русскоязычном интернете опять началось бурное обсуждение игры, известной журналистам как «Синий кит» — по хэштегу #синийкит. Это один из хэштегов, которые пользователи социальных сетей (как правило, подростки) оставляют на своих страницах, чтобы поучаствовать в ней; есть и другие: #явигре, #тихийдом, #синий, #синей.

Хэштег нередко сопровождается стихами; вот довольно типичные: «Синий дом, что стоит на волнах 🏠🌊 / Синей кит, что плывет в облаках 🐋☁ / Забирай меня, кит, к себе 🌀 / Я жду инструкций. Я готова к игре. 🐋🐋🐋»

Образ кита, по всей видимости, позаимствован из песни «Гореть»

Четверостишие из песни «Гореть»:

Огромный синий кит
Порвать не может сеть.
Сдаваться или нет?
Но все равно гореть!

группы «Люмен» — и символизирует отчужденность и одиночество. Резкий рост числа таких сообщений в феврале зафиксировал «Центр интернет-технологий» — равно как и другие исследователи, при этом информацию об игре ищут не только в России, но и в Киргизии, Казахстане и на Украине.

Игра начинается после публикации сообщения: с пользователем якобы связывается «куратор» игры, обычно с аккаунта, который нельзя идентифицировать. Он объясняет правила: «никому не говорить об этой игре», «всегда выполнять мои задания, каким бы оно не было», «за невыполнение любого задания ты исключаешься из игры навсегда и тебя ждут плохие последствия». Также куратор выдает задания; их, скорее всего, 50 — по одному на день (вероятно, это отсылка к книге «50 дней до моего самоубийства»).

Существует типовой список заданий — его (текстом и картинкой) прислали сразу несколько играющих и желающих играть в «Синего кита» пользователей «ВКонтакте», с которыми общался корреспондент «Медузы». Задания связаны с нанесением физического вреда себе («на руке лезвием вырезать f57»), китами («нарисовать кита на листочке») и страхом («целый день смотреть страшные видео»). Для выполнения некоторых заданий игрок должен забраться на крышу высоток. Задания с 30-го по 49-е такие: «Ты каждый день в 4:20 просыпаешься, смотришь видео, слушаешь музыку, и каждый день делаешь по одному порезу на руке, разговариваешь с китом».

Последнее задание — самоубийство. Бывают нетиповые задания, например, некоторым пользователям «кураторы» предлагают перебежать дорогу перед автомобилем и снять это на видео (такой вид развлечения получил среди подростков название «беги или умри»).

Если пользователь решает покинуть игру, «куратор» обещает прийти к нему домой и убить его родителей. Как пишут пользователи имиджборда «Двач», чтобы узнать адрес, «куратор» отправляет пользователю ссылку на сервис, фиксирующий геоданные либо ip-адрес. Один из собеседников «Медузы» (просил не называть своего имени) рассказал, что одноклассник его младшего брата, участвовавший в «Синем ките», не решался покинуть игру именно из-за таких угроз — оба учатся в седьмом классе одной из крымских школ.

«О том, что он играет, узнала сначала классная руководительница, а потом директор. Парень, весь перепуганный, сидел у него в кабинете несколько часов. Затем все-таки рассказал, что не может перестать играть, иначе его родителей убьют», — сказал собеседник «Медузы». Он добавил, что после того, как об игре стало известно, во всей параллели объявили внеочередные родительские собрания; подростка в качестве наказания родители «отправили под домашний арест».

После всплеска интереса к игре со стороны пользователей газеты начали писать (например, вот и вот) о «возвращении „групп смерти“». Первой о существовании «скоординированной сети» сообществ «ВКонтакте», администраторы которых раздают подросткам задания, якобы ведущие к самоубийствам, рассказала в мае 2016 года обозреватель «Новой газеты» Галина Мурсалиева. В тексте утверждалось, что жертвами стали 130 подростков. Нынешняя волна, пишет Мурсалиева, приведет к новым жертвам, а потому «незамедлительно нужно создать специальное подразделение по борьбе со смертельно опасными угрозами детям».

Следственный комитет и МВД обратили внимание на «группы смерти». 17 февраля в Северной Осетии задержали четверых «координаторов „групп смерти“», 14 февраля СК по Московской области возбудил уголовное дело по статье «Доведение до самоубийства» по факту попытки суицида двух девушек-подростков; по версии следствия, «неустановленные лица через аккаунты в соцсетях оказывали на девочек психологическое давление, давали опасные для здоровья задания».

Версий о происхождении игры — огромное количество. Например, директор «Центра исследований легитимности и политического протеста» Евгений Венедиктов говорит о возможной причастности западных спецслужб, а менеджер по интернет-маркетингу компании «Мегафон» Антон Елизаров убежден, что за созданием групп стоят украинские националисты.

С игрой пытаются бороться социальные сети: «ВКонтакте» блокирует пользователей, оставляющих соответствующие хэштеги; администрация Instagram пообещала обратить внимание на проблему.

Новые посты с хэштегами, связанными с игрой, появляются во «ВКонтакте» каждую минуту, однако многие аккаунты, с которых они написаны, выглядят как фальшивые страницы. У этих аккаунтов практически нет друзей, а все публикации на стене относятся к минувшей неделе. Кроме того, в переписке с корреспондентом «Медузы» многие пользователи прямо подтвердили, что «пишут с фейков», чтобы их реальные имена никто не узнал, а их реальные аккаунты не были забанены.

Кроме того, больше половины пользователей, с которыми связался корреспондент «Медузы», оказались так называемыми «антикитами» или «дельфинами» — подростками, которые пытаются отговорить от гипотетического самоубийства потенциальных игроков с помощью личных сообщений («Я хочу, чтобы ты не делал этого. Подумай о близких. Представь что будет…») или сообщений на стене («Я слышал, ты звал (а) кита? 🐋 / Который в тихий дом тебя ведет 🏡 / Но вспомни маму, и представь ее глаза 👭 / Когда она увидит, что с тобой. 💔»).

Прочие объясняли, что оставили хэштег, связанный с игрой, из любопытства. Два человека (одному из них 25 лет) заявили, что ищут организаторов, поскольку «из-за игры» попытку суицида предприняли их знакомые; впрочем, на просьбу рассказать подробности они не ответили.

Некоторые пользователи, анонимно говорившие с «Медузой», также заявили, что уже слышали об игре — год или два назад, и нынешний всплеск интереса — не первый. Многие отмечали, что «кураторы» — такие же подростки, как и игроки, и пишут они зачастую с фейковых аккаунтов (в русскоязычном «Твиттере» даже развернулся импровизированный флешмоб — пользователи просят «кураторов» прислать задание, а затем начинают их троллить, например, присылая в ответ вырезанных из бумаги (а не на руке) китов; результатами пользователи делятся все под теми же, «игровыми», хештегами). Собеседники «Медузы» допускают, что некоторые игроки верят словам «кураторов» (в том числе, из угрозам), но лишь те, у кого шаткая психика.

«Страшные истории о том, что игра „Синий кит“ подталкивает к самоубийству, представляют собой классическую городскую легенду, при этом существует явление остенсии, при котором человек воплощает в жизнь фольклорный сюжет, например, кто-то, наслушавшись историй про игру „Синий кит“, может создать соответствующий паблик, — говорится в комментарии, который по просьбе „Медузы“ подготовили специалисты исследовательской группы „Мониторинг актуального фольклора“ Института общественных наук при РАНХиГС Александра Архипова, Мария Волкова и Анна Кирзюк. — Историй о чем-то, что угрожает нашим детям, очень много. Например, совсем недавно интернет обошли предупреждения о „наркожвачках“, подкрепленные письмом из департамента образования, содержащим фальшивую ссылку на письмо из МВД. Другие пользователи обмениваются предупреждениями о 18 террористах из ИГИЛ или о „банде педофилов“, коварно заманивающих детей в машину. Во всех таких историях действуют анонимные враждебные силы, злодеи, чьи мотивы никак не рационализируются. Такие истории возникают, потому что речь идет о боязни потери контроля над детьми. Взрослые, погруженные в интернет меньше, чем подростки, воспринимают его как непонятную и опасную реальность».

Ведущий научный сотрудник Института этнологии и антропологии РАН, доктор исторических наук Дмитрий Громов также считает, что истории про «Синего кита» — это разновидность легенды. «Эпидемии слухов (в том числе, построенных по типу городских легенд) основываются на фобиях, существующих в обществе. Здесь может подключаться часто встречающийся у подростков интерес к тематике суицида. Но надо понимать, что молодые люди, которые интересуются суицидом, в подавляющем большинстве случаев к нему вовсе не стремятся. Для подросткового сознания это что-то вроде страшилок про Черную Руку или Синие Занавески, такая экстремальная грань, подходя к которой, можно пощекотать себе нервы, а потом обсудить это в кругу сверстников. Для подростков такая деятельность — часть процесса освоения мира», — сказал Громов в разговоре с «Медузой».

По словам Громова, самоубийства подростков (включая тех, которые участвовали в играх, подобных «Синему киту») происходят по другим причинам: «Несколько лет назад была подобная волна — кто-то из депутатов сказал, что есть субкультуры готов и эмо, из-за которых происходят самоубийства, и если мы запретим готов, то суицидов станет меньше (депутаты Госдумы действительно обсуждали такой запрет в 2008 году, хотя этой молодежной культуры в то время уже практически не существовало — прим. „Медузы“). Подростковый суицид — большая социальная проблема, обусловленная множеством факторов; эта проблема существует независимо от игр и мало с ними связана».

Фото: Александр Подгорчук / Коммерсантъ

meduza.io

Відеостудія ГО «Гуманітарний рух» почала працювати!

Шановні друзі!

Раді вам повідомити, що сьогодні, 15 лютого 2017 року, у рамках суспільних ініціатив «Український простір», за сприянням Світлани Григорівни Шульги (заступник Голови Ради Асоціації «ХіД»), нарешті почала працювати відеостудія ГО «Гуманітарний рух»!

Першим гостем студії став Юрій Антонович Якуба, який прийняв участь у бесіді на тему його розвідок з Історії України та її проекції на сучасність.

Запрошуємо підписуватися на наш відеоканал умережі YouTube та долучатися до нашої групи у соціальній мережі Facebook:

Посилання на згадані матеріали:

Юрій СМОЛА Забытые преступления: форсирование Днепра

Денис КОВАЛЬОВ Як українці зупинили сталінську агресію у Фінляндії

Проблема «Барьера» в Каменском «докатилась» до центральных телеканалов

После публикации статьи о вопиющих фактах кощунственного разграбления государственного предприятия «Барьер» и угрозой экологической катастрофы не только для Каменского, но и для всей Украины, в городе побывали журналисты телеканала «Интер».

Проблема «Барьера» в Каменском «докатилась» до центральных телеканалов

Тележурналисты побывали в городской прокуратуре, затем взяли интервью у работников предприятия и его «руководителей». Узнав о приезде съемочной группы, на предприятие прибыл и «смотрящий», слаженными действиями которого убивался «Барьер», и миллионы, выделяемые инвесторами на утилизацию ядерных отходов, рассовывались по карманам «нужных» людей.

Проблема «Барьера» в Каменском «докатилась» до центральных телеканалов

Проблема «Барьера» в Каменском «докатилась» до центральных телеканалов

Реструктуризация ПО «ПХЗ», проведенная после прекращения его деятельности по переработке урановых руд, привела к образованию свыше 10 различных специализированных предприятий, такие как ГП «Смолы», ГНПП «Цирконий», ГП «38 ОИТЧ», ГП «ДХЗ» и ГП «Барьер». Деятельность большинства из этих предприятий напрямую не связана с переработкой урановых руд.

Вышеперечисленные предприятия состоят в государственном концерне «Ядерное топливо», которое контролирует Министерство Энергетики и угольной промышленности Украины, кроме ГОСУДАРСТВЕННОГО предприятия «Барьер», которое существует само по себе для «отмывки» денежных потоков. Люди на этом предприятии годами не получают зарплату, а «вливается» в него миллионы евро.

Есть предположения, что в коррупционной схеме, на которой построена «работа» этого предприятия, замешаны как правоохранительные органы, так и некоторые киевские чиновники, потому что для Каменского уж слишком большой размах…

Не зря криминальные производства на некоторых директоров открываются и тут же закрываются.

Сравнительный анализ двух предприятий, которые находятся рядом и выполняют практически одинаковые функции, а это ГП «Барьер» и ГП «38 ОИТЧ», показывает, что не всё ладно в «Барьере».

На ГП «Барьер» работает около 30 человек, из которых настоящих специалистов, знающих радиационную опасность, осталось около 5 человек, на ГП «38 ОИТЧ» работает около 600 человек, с необходимым образованием и опытом работы. Оба предприятия делают дозиметрический контроль выезжающего транспорта, только с той разницей, что ГП «38 ОИТЧ» делает это бесплатно, а ГП «Барьер» берет «мзду» по 600-700 гривен с одной машины, которые идут куда? В карман директору?

Вывод: зачем необходимо ГП «Барьер», которое не входит в государственный концерн (видимо для того, чтобы удобней было «отмывать бабло»), лишилось всех лицензий, не платит зарплату и поэтому растеряло всех специалистов?

Очень много вопросов к высокопоставленным лицам:

— Как охранялось ГОСУДАРСТВЕННОЕ предприятие «Барьер» почти 300-ми бойцами охраны, если средь бела дня всё резалось на металл и вывозилось?

— Как прокуратура «осуществляла» надзор за расследованием криминальных производств на таком радиоактивно-опасном предприятии?

— Где промышленные насосы, с которых сняты металлические корпуса? Кому они проданы? На водоканалы, фермерам? Кто сейчас получает смертельные рентгены?

— Есть ли вообще хоть какой-то контроль за этим «шабашем»?

— Ведется ли статистика онкологических заболеваний жителей близлежащих районов?

Разбитые здания, без окон и дверей, поглощают в себя атмосферные осадки – дождь, снег, а потом со сточными водами попадают в протекающую рядом Коноплянку – ставшую поистине рекой смерти.

Чем бы еще «прославилось» Каменское?

P.S.: Гнева пост на «бульварном» языке.

Это ж надо, какие «ссыкливые» мужики пошли в Каменском…

По поводу «Барьера». Обратились — помоги, напиши, привлеки ТВ. Предоставили фото и документы. Ок, проверила информацию, написала, опубликовала, «позвала» «Интер». Замечу, что всё «за бесплатно».

Приехал «Интер», началось — «а может не надо?», показать на камеру документы и новые фото, подтверждающие коррупцию и разграбление «Барьера», испугались — «государственная тайна», «водородная бомба» и т.д. Дрожащим голосом таки дали интервью.

Журналист «Интера» заверила, что в тот же день сюжет пойдет в новостях, но его не было. На следующий день поступила информация, что были заминки технического характера, но материал уже подписан и допущен к эфиру. Но и на второй день сюжет не показали.

Теперь становится ясно, что «ниточка тянется оттуда» и «по звонку» телеканал получил запрет. Это значит, что проблема есть и «мафия бессмертна». Но, учитывая каменскую «фиолетовость», в городе будут систематически умирать от рака, но не «восстанут» и не потребуют реальной картины по ядерным могильникам и, соответственно, реализации мер по устранению этой опасности.

«Ссыкливые» мужики»: «убери статью, убери наши фото, ты — журналист, тебе ничего не будет, а нас закопают живьем»… А каким же вы местом думали, перед тем, как «засветиться» на «Интере»? Вы же сами этого хотели, ребятки… То звонили через каждые 5 минут, типа «как обстановка?», а тут сразу же удаляются из друзей в ФБ. Да скатертью дорога! Мне такая трусливая мелочь в друзьях не нужна… Боже мой, что же вы как позорные шакалы. Будьте мужиками… Потом давай «стучаться в друзья» по новой. Да вы что, ребята, что за паника? Памперсы купите…

Статья была снята мною с публикации по условиям ТВ — до выхода в эфир никаких публикаций. Выставляю статью назад.

Возможно, что на «Барьере» никак не поделят ворованное, и «в теме», как воры, так и обратившиеся ко мне, «патриоты».

Воруем и травим, травим и воруем. Каменское – Чернобыль замедленного действия. Здесь «на металл» порезано «радиоактивное» ГОСУДАРСТВЕННОЕ предприятие

В Каменском, в бывшем Днепродзержинске, есть, а теперь уже можно смело сказать, что было, государственное предприятие с символическим названием «Барьер». К большому сожалению, наглое воровство, коррупцию и открытую травлю радиацией каменчан и жителей соседних регионов барьер не остановил.

ГП «Барьер» (Днепродзержинск) создано в 2001 году для обслуживания хвостохранилищ радиоактивных отходов (РАО), образовавшихся от переработки урановой руды на Приднепровском химическом заводе (Днепродзержинск) за период с 1948 до 1991 года. На территории города расположены 9 радиоактивных могильников «объемом» свыше 42 млн. тонн РАО, четверть из которых – в хранилище Днепровском, в километре от Днепра. Из-за отсутствия финансирования хвостохранилищ существует угроза заражения Днепра и Черного моря.

На сегодняшний день урановая промышленность в нашей стране находится в глубоком кризисе, между тем, тысячи тонн оставшихся с прошлых лет радиоактивных отходов никуда не исчезли. Хвостохранилища Каменского до сих пор остаются одной из самых серьезных экологических проблем и несут в себе потенциальную угрозу для населения, как города, так и всей страны.

Много лет в городе «Барьер» у всех на устах по поводу невыплат и задержек заработной платы, но есть еще одна «ма-а-аленькая» проблемка…

Последние несколько лет руководил «Барьером» Андрей Плешаков. Его попытки «выбить» финансирование из Киева закончились тем, что трудовой коллектив фактически разбежался, так как сотрудники работали на радиационных объектах без допусков и спецодежды, а сам  директор умудрился запустить на охраняемое хвостохранилище посторонних людей и спецтехнику, и те начали резать на металл всё, что под руку попадется, вытягивали из заброшенной балки бетонные плиты, которые годами накапливали радиацию, разбивали их и арматуру вывозили на металл.

Предприятие должно было заниматься мониторингом радиоактивных захоронений отходов урановой руды, которые остались после ПХЗ. Но анализы и пробы грунта и воды не производились, так как в лаборатории остались считанные единицы специалистов: все недовольные  Плешаковым были уволены.

Бесконечные комиссии лишь убеждались в том, что  уровень радиационного фона значительно превышает норму.

Потом был Дениско. Павел Сергеевич развил такую бурную деятельность, что было открыто сразу три криминальных производства: за превышение служебных полномочий, хищение в особо крупных размерах и невыполнение решения суда.

В свою бытность председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам экологической политики Николай Томенко заявил, что некая группа одесских бизнесменов пытается прибрать к своих рукам управление зоной отчуждения. По его словам, они пытаются навязать свои коррупционные правила деятельности в зоне ЧАЭС для всех предприятий и учреждений, которые там работают, включая иностранные фонды.

«Наглость «надзирателей без должностей, ответственности, полномочий и квалификации», которые кроме «системного устранения несогласных», пытаются взять под контроль поток международной помощи, что наносит не только вред репутации Украины, но и создает проблемы с реализацией проектов. Все эти действия неизвестных лиц могут привести к штрафам, которые получит Украина», – резюмировал тогда Томенко по Чернобыльской зоне.

Аналогичная ситуация в Каменском. В то время, когда наш «кормилец-поилец» Евросоюз разрабатывает программы по вливанию средств на защиту НАШЕЙ, не ИХ, экологии, мелкая кучка воров в лице должностных лиц ГОСУДАРСТВЕННОГО предприятия «Барьер», в сговоре с ворами широкого масштаба, дерибанят этот заводик до последнего гвоздя.

Год назад, 26 января, Днепродзержинский городской голова Андрей Белоусов провел рабочее совещание с директором ГП «Барьер» и представителями Министерства энергетики и угольной промышленности. В ходе совещания участники встречи обсудили первоочередные задачи и наметили пути дальнейшего взаимодействия.

«Ситуация на промплощадке ПХЗ ухудшается», – сообщил Виктор Сергеев, советник губернатора Днепропетровщины.

«Принятие государственной программы позволит вывести предприятие из долговой ямы, а самое главное – даст возможность восстановить его работу и привести объекты, где хранятся радиоактивные отходы бывшего ПХЗ в безопасное состояние», – отметил мэр.

«Думаю, настало время сказать правду, которая многие годы замалчивалась. Жители нашего города имеют право знать. Я не хочу, чтобы в Украине был второй Чернобыль, и я не допущу, чтобы он начался с Днепродзержинска. Поэтому надо, чтобы высокие киевские чиновники своими глазами увидели ту реальную угрозу, которая существует в Днепродзержинске», – отмечал народный депутат Украины по 30-му округу Александр Дубинин.

За период деятельности «горе-директора» Дениско П.С., на производственной площадке бывшего ПО «ПХЗ», из зданий №112 и 120 было разворовано и порезано на металлолом радиоактивно-зараженное оборудование. Где оно сейчас находится? В Каменском? Или «поехало» гробить здоровье людей других населенных пунктов? Маршруты передвижения сего страшного металла никто не отслеживает – следят  только за пополнением собственных карманов. Любой ценой.

И вот опять на «Барьере» «смена руководства» – теперь и.о. Поставной И.М., а Дениско «бюллетенит».

Так воровать уже практически нечего!

Если действующие и потенциальные инвесторы и киевские “кураторы” узнают реальную обстановку на государственном предприятии «Барьер», о его полном разграблении, то о каких-либо финансовых потоках можно забыть.

Каменское реально превращается в Чернобыль замедленного действия.

Екатерина ПАНАСЕНКО

kamyanske.info

Як закрити ФОП не виходячи з дому

У багатьох друзів виникла необхідність ліквідувати «сплячий» ФОП, у зв’язку з останніми законодавчими змінами. Мова про ФОПи на загальній системі оподаткування, які здавали раз на рік «нульову» декларацію. Знаю, що більшість вже готувалися відновлювати діяльність, але новорічний подарунок з ЄСВ понад 700 гривен, навіть для тих хто насправді не веде підприємницьку діяльність, став прикрою несподіванкою.

Для того, що закрити це питання раз і назавжди потрібно всього лише заповнити Заяву «про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням» (форма №12). Актуальну версію заяви можна завантажити тут:  НАКАЗ 18.11.2016  № 3268/5. Слід пересвідчитися, що документ чинний (періодично Мінюст вносить зміни, тому може статися що стару версію заяви у вас не приймуть). Заява заповнюється, підписується і подається держреєстратору. Не забудьте з собою паспорт. Все. Цей варіант підходить для тих, хто знаходиться по місцю реєстрації свого підприємства. Але т.я. мова про «сплячі» ФОПи, то багато хто проживає за сотні кілометрів від місця реєстрації ФОПа. До місцевих держреєстраторів черги, і я не перевіряв чи приймають вони іногородніх. Взагалі то повинні приймати… Ще як варіант, можна завірити підпис на заяві у нотаріуса і відправити документ держреєстратору листом з повідомленням про вручення. Звісно, якщо ви точно знаєте поштову адресу.

Але я розкажу, як нам вдалося припинити діяльність ФОП не виходячи з будинку : )

Для цього потрібно заповнити заяву на порталі державних послуг iGov. Тут заява підписується електронним цифровим підписом. Якщо ви зареєстрований користувач Приват24, це можна зробити швидко і безкоштовно.

1. Щоб отримати ЕЦП в Приват24, авторизуєтесь і на вкладці «Усі послуги» – «Для бізнесу» знаходите пункт «Електронний цифровий підпис» там ви знайдете і детальну інструкцію як його отримати і користуватися.

2. На порталі iGov на вкладці «Послуги бізнесу» – «Реєстраційні данні» – «Всі послуги» – знаходите рядок «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням». Обираєте будь-яку область підсвічену зеленим кольором і слідуєте інструкції, що викладена на сторінці «Як працює». Там вказано “Зважайте на те, що реєстратори з іншого регіону фізично не зможуть виконувати дії в реєстрі по іншій області”.  Але, ми перевірили на практиці та припинили діяльність ФОП, що був зареєстрований в м. Маріуполь Донецької області через державного реєстратора у Дніпропетровській області. Сьогодні вже стала доступна також Тернопільська область. Пробуйте – у вас все вийде, тому що згідно закону про держреєстрацію ст.7 п.3, “програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати державну реєстрацію за принципом екстериторіальності”. Тобто швидкість обробки вашої заяви залежить від завантаженості чиновника (за статистикою заяви опрацьовуються за 2,5 -4 дні).

Після завершення реєстрації змін, вам прийде повідомлення-підтвердження:

Ваше звернення №‎хххххххххх на тему “Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням”, опрацьовано і по ньому винесено позитивне рішення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Стан заяви ви можете переглядати на порталі iGov, або безпосередньо в Держреєстрі на сайті Мінюсту. Знайти свій ФОП ви можете за ПІБ або індивідуальним податковим номером. Окрім того, ви можете підписатися на зміни в держреєстрі за допомогою сервісу OpenDataBot (але як показала практика повідомлення про зміну приходять через 2-3 дні після змін в держреєстрі).

Сподіваюся, ця стаття буде вам корисною. Тепер ви знаєте не тільки де можна швидко ліквідувати ФОП, але й так само швидко його відновити. Я все ж таки хочу вірити, що передноворічна “диверсія” від наших нардепів була просто помилкою. Тож, якщо ви надумаєте повернутися у бізнес – на порталі iGov на вкладці «Послуги бізнесу» – «Реєстраційні данні» – «Всі послуги» – обирайте відповідний рядок  “Державна реєстрація юридичної особи” або “Державна реєстрація фізичної особи – підприємця” і рухаєтесь згідно інструкції.

(с) Євген Рудницький

rudnyckyj.com

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у Національній дискусії «Як підвищити впливовість організацій громадянського суспільства України?»

27 грудня 2016 року у Дніпрі у рамках Національної дискусії «Як підвищити впливовість організацій громадянського суспільства України?» відбулися круглий стіл «Технології заради розвитку: модернізація організацій громадянського суспільства України» ініційований Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Фундацією ТехСуп (Польща) та Мережею організацій громадянського суспільства (Естонія) та фокус-група «Визначення моделі побудови національної мережі організацій громадянського суспільства України».

Метою заходу є пошук ефективних моделей співпраці організацій громадянського суспільства, які дозволять ОГС ефективно впливати на формування порядку денного у нашій країні. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють суттєво підвищити ефективність діяльності ОГС. Учасники заходу зможуть побачити нові можливості доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

У рамках теми круглого столу виступили:

  • Станіслав Жолудєв, Голова правління Комітету виборців України;
  • Максим Луночкін, ІТ-менеджер Української Гельсінської спілки з прав людини;
  • Богдан Маслич, Виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ;
  • Олександра Чувакова, Координатор соціальних програм Компанії «Майкрософт Україна».

Голова правління Комітету виборців України Станіслав Жолудєв також провів фокус-групу «Визначення моделі побудови національної мережі організацій громадянського суспільства України».

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у прес-конференції «Чи захищені політичні права переселенців?»

Через неврегульованість законодавства, внутрішньо переміщені особи третій рік не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина.

Майже 4% українських виборців вже вчетверте залишаються без права голосу. Про це повідомила Тетяна Карельська, директор регіональної організації «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» на прес-конференції в м. Дніпро, на якій сьогодні обговорювалося питання «Чи захищені політичні права переселенців?».

За інформацією Міністерства соціальної політики станом на 5 грудня 2016 р. в Україні зареєстровано 1.656.662 вимушених переселенців, у Дніпропетровській області ця цифра складає 77 тисяч осіб. Суспільство вже усвідомило, що питання вимушених переселенців в нашу країну прийшло надовго, і значна частина з них залишається на нових місцях проживання. Тому так важливо сьогодні забезпечити повноцінну інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у громадах, до яких вони переселилися. Суттєвою загрозою процесу інтеграції є те, що майже 4% українських громадян – вимушених переселенців вже вчетверте залишаються без права голосу.

Впродовж листопада та грудня в Україні відбувається 438 місцевих виборів, в тому числі в об’єднаних територіальних громадах. Але питання забезпечення політичних прав внутрішньо переміщених осіб потребує термінового вирішення незалежно від наявності чи відсутності виборів у державі. Наразі у Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроектів, однак жоден з них не виноситься на розгляд депутатів.

У заході взяли участь:

  • Владислав Макаров, радник губернатора з питань ВПО, голова БО «БФ «Допомога Дніпра»;
  • Анжела Скопенко, представник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES);
  • Тетяна Гладкова, голова ГО «Сила майбутнього»;
  • Вікторія Панченко, голова ГО «Творча майстерня «Поклик майбутнього».

Тетяна Карельська зазначила, що задля пошуку оптимального рішення для цієї проблеми Громадський холдинг «Група Впливу» започатковує масштабну інформаційно-просвітницьку кампанію та розбудову коаліції з регіональними партнерами. В Дніпропетровському регіоні представником цього об’єднання виступає Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск». У рамках цієї співпраці буде проведено низку соціологічних досліджень з переселенцями і глибинних інтерв’ю з депутатами, розроблено інформаційну кампанію соціальної реклами, обговорено на експертному рівні різні варіанти вирішення питання та, зрештою, запропоновано механізм захисту політичних прав внутрішньо переміщених осіб.

Як відзначив Владислав Макаров, радник губернатора з питань ВПО, голова БО «БФ «Допомога Дніпра», у Дніпропетровській області знайшли притулок 77 тисяч вимушених переселенців, близько 55 тисяч людей являються виборцями. Але на сьогодні держава позбавила їх права голосу. У місті Дніпро з 37 тисяч вимушених переселенців 25 тисяч можуть змінити результати голосування у будь-якому окрузі, особливо на фоні низької явки на останніх місцевих виборах (близько 40 %). Реалізація політичного права за місцем фактичного проживання дасть людям можливість повноцінної соціалізації та реінтеграції у приймаючий громаді, де вони мешкають вже більше двох років. Але досі не розглядається жодного законопроекту, який би допоміг вирішити цю проблему. Це свідчить про порушення принципу недискримінації щодо забезпечення рівності прав, свобод і можливостей. Відсутність механізму реалізації виборчих прав ВПО суперечить стандартам ООН та Ради Європи, Конституції та законам України. Тому провідні громадські організації та експерти активно долучаються сьогодні до розробки необхідних змін до національного законодавства. Крім того, з отриманням можливості на реалізацію свого політичного права, вимушені переселенці також зможуть не лише голосувати на місцевих виборах, але й брати участь в інших формах місцевої демократії.

Владислав Макаров підкреслив, що вкрай необхідною в цьому контексті залишається державна підтримка для спільного пошуку механізмів реалізації такої можливості, щоб підкреслити значимість для держави кожного громадянина України.

Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) також піднімає питання права голосу ВПО. Так, Анжела Скопенко, представник Міжнародної фундації виборчих систем IFES, розповіла, що їх експерти активно долучаються до розробки необхідного законодавства. «У рамках проекту «Підвищення рівня підготовки до виборів та політичної участі в Україні», що фінансується Посольством Великої Британії в Україні, IFES візьме активну участь у розробці виборчого законодавства, яке було б актуальним у сучасному українському контексті та відповідало б як міжнародним стандартам, так і найкращим практикам. Пропоновані заходи щодо поліпшення виборчого законодавства і планування виборів в Україні сприятимуть більш ефективній участі всіх українців у виборчому процесі, особливо внутрішньо переміщених осіб і громад на Донбасі. IFES співпрацюватиме безпосередньо зі спільнотою ВПО для дослідження їх становища, очікувань та пошуку шляхів вирішення тих проблем, з якими вони стикаються при реалізації політичних прав. Проект працюватиме як в інтересах ВПО, так і разом з ними, у партнерстві з Громадським холдингом «Група Впливу» та регіональними громадськими організаціями, які просувають цю реформу з тим, щоб внутрішньо переміщені особи зрозуміли свої політичні права і те, як вони можуть ефективно брати участь як у самому процесі реформування, так і власне у виборах», – зазначила вона.

Під час прес-конференції Анжела Скопенко презентувала Білу книгу «Внутрішньо переміщені особи та участь у виборах: короткий огляд», що створена з метою стати всеохоплюючим посібником для органів адміністрування виборів та зацікавлених сторін, які обговорюють і обмірковують питання голосування ВПО. У книзі висвітлені юридичні і практичні питання, які стосуються участі ВПО у виборах, та проведено загальний огляд: 1) зобов’язань і стандартів згідно з міжнародним правом; 2) практичних питань і прикладів кращого досвіду; 3) розробки законодавства, політики і операційних планів; 4) ролі громадянського суспільства та міжнародної спільноти; а також 5) рекомендацій щодо того, як вдосконалити забезпечення реалізації виборчих прав ВПО. Біла книга також містить список джерел, наведений у додатку, який включає цілу низку загальних публікацій, а також доповіді про окремі ситуації в різних країнах. ВПО розглядаються як виборці, а також як кандидати на виборні посади.

Вікторія Панченко, голова ГО «Творча майстерня «Поклик майбутнього», зазначила, що питання виборчих прав у нових громадах найгостріше торкаються внутрішньо переміщених осіб, але стосуються вони й інших груп населення, наприклад, так званих «трудових мігрантів». Вона розповіла, що проживає в місті Дніпро 4 роки, працює приватним підприємцем, займається громадською діяльністю. Її хвилюють питання Дніпровської громади, але вона не змогла взяти участь у місцевих виборах, тому що прописана в місті, яке знаходиться за 200 км. Її голос був втрачений, права виборця не реалізовані.

Тетяна Гладкова, голова ГО «Сила майбутнього» розповіла про досвід участі організації у проведенні адвокаційної кампанії «Маю Право Обирати», спрямованої на повернення права голосу для ВПО.

Громадський холдинг «Група впливу» (команда Донецької обласної організації «Комітет виборців України») започатковує коаліцію громадських організацій в регіонах, аби спільними зусиллями разом захистити політичні права внутрішньо переміщених осіб. Наразі до партнерства долучились представники громадських організацій Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Львівської, Одеської, Харківської областей. У Дніпропетровському регіоні об’єднання представляє Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск». Співпраця відбувається в рамках проекту «Підвищення рівня підготовки до виборів та політичної участі в Україні», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

В обговоренні політичних прав взяли участь переселенці.

Контактна особа: Тетяна Кладієва, телефон: (096) 19 14 051, e-mail: tamarisk.org.ua@gmail.com

Довідково: Цей захід проводиться громадською організацією Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» в коаліції з громадською організацією «Громадський холдинг «Група Впливу» у рамках проекту «Підвищення рівня підготовки до виборів та політичної участі в Україні», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Це – складова постійної спільної роботи зі зміцнення демократичного прогресу в Україні, яка підтримується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерством міжнародних справ Канади та Посольством Великої Британії в Україні. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди Посольства Великої Британії в Україні, уряду Великої Британії, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади або уряду Канади.

Представники ГО «Гуманітарний рух» взяли участь у заходах до Міжнародного дня волонтера

5 грудня 2016 року, у кінотеатрі «Правда-Кіно» (м. Дніпро) волонтери організували презентацію документального фільму латвійського режисера Яніса Вінгріса «Волонтери» та запросили на цей захід представників Посольства Латвійської республіки в Україні та Дніпропетровської обласної ради.

Спочатку у холі кінокомплексу відбулася виставка-продаж дитячих поробок (акція «Привітай солдата»). Шість шкіл Чечелівського та Самарського району зробили прекрасну виставку-продаж дитячих робіт. Також незвичайні дитячі роботи представили два дитячих центри «Альтаїр» та «Фантазія».

Під час виставки-продажу виступав 4-кратний володар Гран-Прі Міжнародних конкурсів, фестивалів, володар «Золотої медалі» та багатьох нагород вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра».

Потім гості пройшли у Великий кінозал і почалися виступи гостей, серед яких був виступ Заступника Голови Місії, Першого секретаря Посольства Латвійської республіки в Україні Каріни Леї, вітання волонтерам і подяка дружній країні Латвії від Голови Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова та подяка волонтерам від заступника комісара обласного військового комісаріату, учасника бойових дій Олександра Луценка.

Після чого відбулася демонстрація фільму «Волонтери».

На закінчення заходу, з концертною програмою, виступив вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра».

Цілком логічно, що організатор заходу до Міжнародного дня волонтера, що зібрав понад 250 волонтерів, теж був волонтер, а саме – Любов Дрозд.