Author: AdMIN

3-5 листопада 2017 року, у Києві, в «Інституті розвитку регіональної преси», у рамках Проекту зі сприяння організаційному розвитку центрів розслідувальної журналістики, проводився тренінг на тему «Фінансовий менеджмент неприбуткових організацій».

Основний тренер – Наталія Євченко, координатор проекту «Посилення коаліції РПР», заступник директора Центру демократії та верховенства права.

Модератор – Олег Хоменок, медіа експерт.

Запрошені експерти:

• Олександр Ткачук, партнер, аудиторська компанія Russel Bedford.
• Людмила Єльчева, фінансовий директор, Українська Гельсінська спілка.
• Віра Машніна, фінансовий директор, Громадське.ua.

Під час тренінгу було розглянуто наступні питання:

• Фінанси в системі управління НПО. Що таке фінансовий менеджмент і фінансовий контроль? Інструменти фінансового менеджменту.
• Система обліку і звітності НПО як основа прийняття управлінських рішень. Відмінності фінансового і управлінського обліку.
• Стратегічне і оперативне планування діяльності організації.
• Бюджети і фінансове планування. Бюджет організації і бюджет проекту. Структура доходів і витрат організації. Допустимі доходи і витрати. Виконання бюджету.
• Фінансові політики і процедури: навіщо вони потрібні в організації, і навіщо їх вимагають донори?
• Звітність в організації. Види звітності. Фінансова звітність. Звітність перед донорами. Податкова звітність. Публічні річні звіти.
• Бухгалтерський облік в організації. Національні стандарти бухгалтерського обліку і вимоги донорів.
• Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності.
• Внутрішній контроль в організації. Фінансові ризики і їх зменшення за допомогою політик і процедур.
• Вимоги донорів до фінансової звітності та вимоги українського законодавства. Як не порушити ні те, ні інше?
• Фінансові політики і процедури.
• Аудит в ПНО: ключові аспекти. Види аудиту. Вимоги донорів до проведення та результатів аудиту.
• Аудит в організації: практичні питання. Як обрати аудитора? Що треба врахувати при укладанні договору? Як підготуватись до проведення аудиту?

Та виконані практичні завдання з тем:

• бюджети і фінансове планування,
• звітність в організації,
• фінансові політики і процедури.

В кінці тренінгу відбулося підведення його підсумків.

Нагадуємо, що між ГО «Гуманітарний рух» та «Інститутом розвитку регіональної преси» підписано Меморандум, у рамках якого, на період 2 роки, заплановано 8 таких тренінгів і це вже був другий з них.

31 жовтня 2017 р. в Центрі підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» відбулося громадське обговорення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання статусу депутатів місцевих рад». Організаторами заходу спільно з «Тамариском» стали ГО «Інститут Громадської Експертизи» та ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики».

Громадське обговорення проходило у форматі круглого столу, у якому взяли участь громадські активісти та депутати місцевих рад – міських (Новомосковської, Підгородненської, Жовтоводської), а також Дніпропетровської обласної ради.

Зміни до законодавства розроблялись спеціалістами Програми розвитку ООН, яка і стала ініціатором публічного обговорення, за погодженням з Комітетом ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Законопроект спрямований на посилення відповідальності депутатів місцевих рад, збільшує їх залежність від виборців, а саме: містить визначення чіткого механізму звітування депутата перед виборцями, усуває прогалини у правовому регулюванні відкликання депутатів за народною ініціативо, тощо. Також більш детально прописані права самих народних обранців: унормовується порядок дострокового припинення повноважень за заявою депутата, уточняється термін «виборчий округ», та коло виборців, інтереси яких представляє депутат місцевої ради, встановлюється відповідальність за недотримання порядку розгляду депутатських звернень, запитів тощо.

«Зміни в статті 189-19 Кодексу про адміністративні правопорушення прирівнюють депутатів місцевих рад до нардепів в частині надання їм необхідної інформації на їх звернення або запит. За несвоєчасне надання відповіді депутатам місцевих рад пропонується карати посадових осіб таким самим чином, як і за ігнорування запитів народних депутатів – штрафами», – презентував запропоновані новації голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв.

Таке нововведення знайшло підтримку серед всіх учасників «круглого столу», особливо – депутатів. Однак виникло питання стосовно того, хто повинен оформляти адміністративні протоколи. Якщо адмінкомісія утворена при виконкомі відповідної ради, то чи не буде вона саботувати таку роботу? Наприклад, сама рада не буде збиратися для утворення такої комісії… Можливо? Можливо. Тому учасники заходу рекомендували детально прописати механізм притягнення до відповідальності із визначенням суб’єктів уповноважених складати адміністративні протоколи, у тому числі передбачити відповідальність за саботування складення відповідних протоколів. Одна із пропозицій – покласти складення протоколів на органи ради вищого рівня.

«Цікаво, що такі питання не порушувались на обговореннях в інших регіонах», – підмітив виконавчий директор ГО «Інститут громадської експертизи» Олексій Літвінов.

Законопроект також передбачає внесення змін в окремі статті Кодексу адміністративного судочинства, Закону України «Про місцеве самоврядування» і особливо – Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Останнє обговорювали особливо жваво.

Так, бурхливу дискусію серед учасників «круглого стола» викликало доповнення до другої статті Закону «Про статус депутатів місцевих рад», яким пропонується не пізніше другої сесії закріплювати депутатів, обраних по багатомандатному округу, за конкретним округом. Закріплювати рішенням сесії з урахуванням пропозиції місцевої парторганізації, яка висувала кандидата. Однак, при такій нормі можуть виникнути зловживання з боку більшості відносно опозиції. Наприклад, депутата облради, який мешкає в Кривому Розі, будуть закріплювати за округом в Жовтих Водах, де його ніхто не знає, і програмою якого не передбачена розбудова цього жовтоводського округу. Тому вирішили внести доповнення: «при згоді самого депутата».

Доповнення 7-ї статті передбачають заборону на сумісництво депутатом своєї діяльності з роботою у виконавчих органах влади. Перелік посад, з якими неможливо сумісництво, доповнили посадами керівників КП та комунальних закладів (щоб запобігти конфлікту інтересів при формуванні бюджету).

Також учасники круглого столу рекомендували вилучити з законопроекту пункт про обов’язкове висвітлення діяльності рад через ЗМІ за бюджетні кошти, прописати фіксацію програмних зобов’язань кандидатів в депутати та багато іншого.

Учасники громадського обговорення позитивно сприйняли проекти змін, які дозволяють привести Закон України «Про місцеве самоврядування» та Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції».

«Усі ваші пропозиції ми подамо в Комітет ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування», – запевнив Олексії Літвінов. Народні депутати розглянуть законопроект і зауваження до нього на засіданні Комітету Верховної Ради 15 листопада.

Усі зацікавлені особи можуть подати свої пропозиції до оприлюдненого законопроекту до 17:00 3 листопада 2017 р., надіславши їх на електронну пошту Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

prostir.ua

«Важливо, щоб цілі сталого розвитку були прийняті та враховувалися на рівні країн»

Маркус Бренд

19-20 жовтня 2017 року відбувся дводенний тренінг «Цілі сталого розвитку до 2030 року. Створюємо професійні матеріали» для журналістів зі всієї України. Захід організувала Академія української преси за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), інших агенцій системи ООН в Україні та Глобального екологічного фонду.

Відкриваючи захід, керівник стратегічного відділу ПРООН в Україні Маркус Бренд ознайомив аудиторію з процесом адаптації Цілей сталого розвитку (ЦСР) в України, яка відбувалась під керівництвом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України за сприяння агенцій ООН в Україні. Він зазначив наскільки критичною є внесок ЗМІ у досягненні ЦСР: «Важливо, аби ці цілі були прийняті та враховувалися на рівні країн і таким чином допомагали їм розвиватися та приносили користь людям. Роль журналістів у цьому процесі надзвичайно важлива. Фактично, будь-який матеріал щодо дотримання прав людини, покращення умов життя, наявність перспектив та свободи вибору – це Цілі сталого розвитку, досягнення яких передбачається до 2030 року на глобальному рівні».

«Цілі сталого розвитку охоплюють величезну кількість тем, про які треба писати. Роз’яснити, зацікавити, показати важливість виділення коштів та зусиль – складова журналістської роботи» – резюмувала політичний аналітик, кандидат філософських наук, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук. Експертка розповіла учасникам про глобальні орієнтири ЦСР та їх значення для України.

«Коли журналісти пишуть про цілі сталого розвитку, вони мають розуміти, що треба займатися формуванням і зміною ставлення величезної аудиторії. Простими словами – писати багато, постійно, цікаво. Аж допоки суспільство не змінить свого ставлення» – наголосив медіаексперт, викладачІнституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко.

Протягом першого дня тренери обговорювали з учасниками аспекти і теми в контексті ЦСР, які будуть цікаві різним цільовим аудиторіям, розглядали практичні кейси, працювали в групах і визначали ключові меседжі для різної аудиторії, обговорювали роль медіа в досягненні ЦСР та вчились створювати професійні матеріали.

Наступного дня експертки з Міжнародної організації з міграції Катерина Арданян та Ірина Мидловець розповідали учасникам про проблеми боротьби з рабством та відповідальне висвітлення цієї теми в медіа. Вони навели найтиповіші приклади сучасного рабства, прикладом яких є невиплата роботодавцем обіцяної за роботу плати, тощо. Продемонстрували як працює гаряча лінія, де можна анонімно проконсультуватися чи повідомити про проблеми. Одна із журналісток влаштувала експеримент ­- звернутися на гарячу лінію проконсультуватися щодо необхідних документів для роботи за кордоном, враховуючи існуючий безвіз із країнами ЄС. Оператор на гарячій лінії їй пояснив, що право на безвіз не означає право на роботу. Для останнього необхідно подавати документи, що підтверджують працевлаштування та отримати робочу візу.

Кандидат філологічних наук, гендерна експертка Юлія Гончар доповідала про гендерну рівність та уповноваження жінок. Також спікерка надала практичні рекомендації із гендерно-чутливої журналістики, звернула на використання у текстах журналістських матеріалів гендерно-чутливих слів.

Досвід цього тренінгу показав, що є багато питань для обговорення в контексті ЦСР, а також що є потреба проводити такі заходи регулярно, висвітлювати зарубіжний досвід та аналізувати журналістські матеріали, які готуються в Україні, аби сутність Цілей сталого розвитку стала зрозумілою для кожного, і кожний зміг визначити що саме кожний з нас може зробити на їх реалізацію.

aup.com.ua

23-27 вересня 2017 року, у м. Харків пройшов тренінг поглибленого рівня «Технології проведення журналістських розслідувань» організований ГО «ІРРП».

В програмі тренінгу було розглянуто три теоретичних питання:

• Особливості телевізійних, радійних і газетних розслідувань, структура і планування.
• Особливості роботи з документальними джерелами і матеріальними носіями інформації в процесі розслідування.
• Техніка інтерв’ю в процесі розслідування, спілкування з офіційними і неофіційними джерелами інформації в процесі розслідування.

Та виконані практичні завдання для 3 груп: у стилі телевізійного розслідування, розслідування для газет та Інтернет-видань.

А вісля виконання практичних завдань було зроблено розбір їх результатів.

Також слід відмітити, що цінність п’ятиденного тренінгу від ГО «ІРРП» не обмежується його програмою, а ще й у нових знайомствах та обміну досвідом поза його програмою.

15-16 вересня 2017 року, у Києві, в «Інституті розвитку регіональної преси», у рамках Проекту зі сприяння організаційному розвитку центрів розслідувальної журналістики, проводився тренінг на тему «Підготовка проектних заявок і залучення коштів в організацію».

Тренери:

• Олег Хоменок, старший радник з питань друкованих та конвергентних ЗМІ Internews Network, медіа-тренер;
• Ірина Негреєва, незалежний консультант з управління проектами, моніторингу та оцінки.

Під час тренінгу було розглянуто наступні питання:

• Чого чекають донори, і чого хочемо ми? Наші ідеї для проектів?
• Чому донори відмовляють? Як приймається рішення про підтримку або відмову?
• Аналіз проблем – яку проблему суспільства вирішує проект?
• Як сформулювати проблему? Як довести актуальність проблеми?
• Теорія змін / логічна модель, як основа проектної заявки.
• Приклади логічних моделей, правила складання логічної моделі
• Структура проектної заявки.
• Приклади проектних заявок різних донорів, можливі відмінності.
• Універсальна форма заявки на грант.
• Послідовність дій при складанні проектної заявки.
• Правила формулювання цілей, завдань, опис діяльності, очікуваних результатів.
• Які ресурси враховуються при написанні проектної заявки?
• Час – календар реалізації проекту, люди – ключові виконавці, гроші – бюджет.
• Додаткові джерела фінансування проектів – власний внесок, фінансування проекту кількома донорами, краудфандінг та інші.
• Роль фандразінгового плану в організації. Чому це працює?
• Чого не слід включати в заявку?
• Які ризики несе заявник / автор проекту? Аналіз ризиків.
• Які ризики несе донор? Як переконати донора в здатності реалізувати проект?
• Де знайти донора / отримати фінансування для нашої ідеї?

Та виконано практичні завдання з тем:

• складання логічної моделі проекту,
• планування ресурсів проекту, складання календарного плану, бюджету,
• складання чернетки плану щодо залучення альтернативного фінансування (фандрайзингової плану).

В кінці тренінгу відбулося підведення його підсумків.

Нагадуємо, що між ГО «Гуманітарний рух» та «Інститутом розвитку регіональної преси» підписано Меморандум , у рамках якого, на період 2 роки, заплановано 8 таких тренінгів.

7 серпня, 2017 року, громадська організація «Гуманітарний рух», у рамках підписаного Меморандуму та Проекту зі сприяння організаційному розвитку центрів розслідувальної журналістики, пройшла оцінювання громадською організацією «Інститут розвитку регіональної преси».

Консультант ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Ірина Негрєєва:

провела перше оцінювання організаційного потенціалу ОSS / SATT розслідувальної групи ГО «Гуманітарний рух» та організації в цілому:

Слід зазначити, що через два роки, після завершення Проекту, згідно з Меморандумом, буде проведено повторне оцінювання, та зроблені відповідні висновки.

24 липня 2017 р. в приміщенні Прес-клубу Дніпропетровської обласної організації НСЖУ відбулося Публічне обговорення «Законопроект 6240 – шлях до забезпечення виборчих прав переселенців та трудових мігрантів». До участі у заході було запрошено депутатів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій, працівників відділів державного реєстру виборців та журналісти.

У дискусії взяли участь:

• Надія Пашкова, старший координатор проекту IFES Україна;
• Тетяна Дурнєва, експерт з виборчого законодавства, виконавчий директор Громадського холдингу «Група впливу»;
• Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

Представники від зацікавлених сторін Дніпропетровської області, та, зокрема, представники ГО «Гуманітарний рух».

Для довідки:

27 березня 2017 року 24 народні депутати України зареєстрували проект Закону №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)”.
Цей законопроект передбачає внесення змін до Закону «Про Державний реєстр виборців» та суміжних інших нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення виборчих прав ВПО в Україні у всіх видах виборів. Законопроект також дозволить голосувати громадянам України за їхнім фактичним місцем проживання за рахунок спрощення процедури реєстрації виборців та усунення прив’язки виборчої адреси виборця до реєстрації його місця проживання.