25-го січня 2018 р. у Києві пройшла Нарада православних братств та спільнот України щодо перспектив створення Єдиної помісної Православної Церкви.
Завдання заходу:
В Україні та за її межами започаткувати Всеправославний Рух – за чистоту Православ’я та встановлення Єдиної Православної Помісної Церкви в Україні;
Звернутися за підтримкою цієї ініціативи до Вселенського Патріарха Кир Варфоломія, який по честі є старший серед рівних усіх Патріархів Вселенської Церкви, що має споконвічну духовну присутність тут, на теренах Руси-України.
Просити Його Всесвятість провести Всеправославну нараду з метою вивчення та аналізу змісту 39 пунктів спільної декларації патріарха РПЦ Кирила та єпископа Риму, папи Франциска – чи не суперечать вони Православному віровченню та догматам Святого Православ’я в цілому.
Проаналізувати досвід військових капеланів на фронті та сприяти дедалі більшій християнізації національно-визвольної війни українського народу.
Запланувати заходи протидії т.зв. Московській “патріархії” та іншим диверсійним і пропагандистським мережам окупантів.
Присутні та промовці: священики та єпископи Православної церкви, представники православних Братств від Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова, Житомира.
Серед присутніх у подавляючій більшості були капелани, фронтовики україно-російської війни та участники Революції Гідності.
Захід почався із молитви. Потім святі отці розповідали про історію розвитку Церкви в Україні, беручи до уваги те, що в найкритичніші ситуації Церкву в Україні рятували православні Братства.
У виступах пролунали наступні тези:
На даний час існує декілько голів і лідерів, але не існує єдиної Церкви. Церква зараз існує по формі але не по духу.
Церкву зараз можна порівняти із дистильованою водою.
В Україні між віруючими християнами існує стіна і ця стіна має назву – УПЦ МП.
Аріани, монофізіти – це вся та єресь що збіглася і утворила УПЦ МП.
Ідеальним виразом МП є лицемірство.
Необхідні практичні заходи для боротьби за Церкву.
Не треба чекати наказів, треба піднімати Прапор Христа вже сьогодні, як це ми робили у 2014 році, тоді нас кликала Батьківщина, сьогодні нас кличе Господь.
Владислав СКВОРЦОВ,
громадський журналіст газети «Україна: погляд зсередини»
19-21 січня 2018 р. представник ГО «Гуманітарний рух» проходив триденний тренінг зі стратегічного планування у рамках проекту ІРРП для регіональних центрів розслідувальної журналістики, що беруть участь у проекті за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерланди у Києві.
Тренерами цього заходу були:
Олег Хоменок – старший радник з питань медіа Internews;
Ірина Негрєєва – незалежна консультантка та тренерка з управління проектами, моніторингу та оцінки.
Гостьові спікери:
Андрій Кулаков – директор з програмної діяльності, Internews Ukraine;
Олександра Бакланова – консультантка зі стратегічного розвитку та управління змінами, керівна партнерка компанії pro.mova;
Наталя Євченко – координаторка проекту «Посилення коаліції РПР», заступниця директора Центру демократії та верховенства права.
Під час начання учасники отримали знання щодо розуміння принципів побудови стратегії організації, усвідомлення необхідності стратегічного планування та навичок аналізу зовнішнього середовища і можливостей власної організації.
Також представники громадських організацій отримали навички формулювання стратегічних цілей і завдань, складання плану розвитку організації та отримали розуміння принципів і послідовності імплементації стратегічного плану, вміння оцінити його виконання.
Варто зазначити, що це перший тренінг у 2018 року, і нагадуємо, що між ГО «Гуманітарний рух» та «Інститутом розвитку регіональної преси» підписано Меморандум, у рамках якого, на період 2 роки, заплановано 8 таких тренінгів і це вже був третій з них.
Суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Віктор Стрільчук зробив надзвичайно вагому заявупро фото/відеофіксацію судових процесів з використанням портативних пристроїв: «ч. 4 ст. 7 чинного Цивільного процесуального кодексу передбачає, що особи, присутні в залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом».
«Витлумачити цю норму можна лише однозначно, тобто ні за яких обставин суд не може заборонити користуватися портативними пристроями відео чи аудіо запису, і при цьому думка учасників процесу не враховується», – сказав суддя.
На його думку, законодавець виписав норму таким чином «під впливом громадськості, громадських активістів, ЗМІ». І виходив з того, що гласність та відкритість судового процесу є важливішою цінністю, ніж права окремої особи-учасника процесу, що заперечує проти зйомки.
Що ж до останньої фрази: «але з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом», то ці обмеження стосуються виключно закритих судових засідань, що передбачено ч. 7 ст. 7 ЦПК.
ДОВІДКА: впродовж останніх років саме таку точку зору цілеспрямовано відстоював Проект «Відкритий Суд», надавши доктринальні письмові роз`яснення суддям, прокурорам, адвокатам, юристам, сторонам та представникам ЗМІ. Роз`яснення доступне за посиланням: open-court.org
1 січня, з нагоди 109-ї річниці від дня народження лідера українських націоналістів Степана Бандери, у Дніпрі відбувся факельний марш.
Захід почався смолоскипною ходою від обласної до міської ради, біля якої учасники виконали Гімн українських націоналістів та урочисто підняли Державний Прапор.
Подібні марші стали вже традиційними як в Україні так і у Дніпрі. У цьому році на щорічний захід зібралося містян вдвічі більше ніж минулого року. У ході взяли участь члени громадських організацій та суспільно активні мешканці міста.
Существует мнение, согласно которому женской дружбы не бывает. Что любая попытка «дружбы» заканчивается либо завистью, либо ревностью, либо чем-то ещё хуже.
И у этого мнения даже какие-то подтверждения находятся. Вот только «специалисты» не учитывали главного – серьёзного изменения общественного сознания за последние сотню лет. И если раньше сама социальная роль женщины не слишком благоприятствовала какой-либо дружбе, то теперь всё давно уже поменялось. Взять хотя бы 15 форм дружеских отношений, о которых мы вам сейчас и расскажем.
Подружки-сплетницы. Единственное, что их объединяет – любовь к слухам и сплетням. Более того, они уже возвели это в ранг искусства, поэтому всё, всегда и про всех знают. Или думают, что знают.
Подружки-по-работе. На работе они постоянно вместе, на перекурах вместе, кофе пьют тоже вместе. А вне рабочего времени… Хорошо ещё, если одна знает, где другая живёт.
Подружки-по-вину. Ни одна их встреча не проходит без бутылочки хорошего вина. А где одна бутылочка, там и вторая. А потом – «Гуляй шальная императрица!». А потом немного стыдно, но желание повторить не пропадает.
Подружки-без-мужиков. Одну недавно бросили, вторую – тоже, так что живут они вместе. Но не подумайте ничего такого – они просто подруги, которые объединяют общие проблемы. Ну и интересы. И просмотры кино. И ночёвки под одной крышей.
Подружки-мамочки. Их объединяет единая общая тема – маленькие дети. Что, как, когда, что делать – темы для обсуждения не иссякают никогда. Даже когда дети вырастают, контакт всё равно поддерживается. Ведь ещё же внуки будет!
Подружки-на-расстоянии. Активно переписываются, в курсе жизни друг друга, но в реальности вообще могли даже никогда не видеться.
Подруги-по-подруге. У них есть общая знакомая, с которой им обеим весело и хорошо. Втроём. Оставшись наедине, обе испытывают некоторую скованность и неловкость. Хотя и нормально друг к другу относятся.
Подружки-конкурентки. У них всё хорошо, но есть одно «Но» – одинаковые вкусы на мужчин. Поэтому стоит только подходящему объекту появиться в поле зрения – начинается конкуренция. А когда объект исчезает – отношения возобновляются даже.
Подружки-сёстры. Такое тоже случается, что отношения, ничуть не слабее родственных, возникают между людьми, родственниками не являющихся. Жаль что это редкость, хотя и вполне реальная.
Тандем ученик-учитель. Одна опытная, мудрая и много повидавшая, которая любит учить других, как правильно жить. Вторая – молоденькая, неопытная, с удовольствием этой мудрости внимающая и даже что-то полезное для себя извлекающая.
Тандем психолог-пациент. У одной есть проблемы, о которых она любит рассказывать. Вторая просто любит слушать и иногда давать советы. Пусть их даже и игнорируют, крепости отношений это не меняет.
Тандем «ностальгия». Когда-то были подругами «не разлей вода», а потом жизнь их разбросала. Разные интересы, разные круги общения. Но до сих пор иногда встречаются, пытаются что-то обсуждать. Чувства ностальгии и неловкости переплетены так, что не разберёшь, чего больше.
Тандем «подражание». Это нормально, когда при долгом взаимодействии перенимаешь какие-то манеры и словечки от товарища. Но в этом тандеме одна дама начинает чуть ли не полностью копировать вторую, как правило – более успешную и счастливую.
Тандем «контраст». Красивые девушки часто заводят себе специальных подруг «для контраста», чтобы на их фоне лучше смотреться. Зато вторые активно используют тот факт, что вокруг красавиц всегда мужику увиваются, чтобы и себе кого-то из них зацепить.
Тандем «с первого класса». Сначала они сидят за одной партой, потом поступают в один институт, да и потом по жизни встречаются. И пусть у них разные взгляды на вещи, они уже столько лет общаются, что это никакого значения не имеет.
Журналист Артём Костин уточняют, что чистых форм практически не бывает – чаще всего идёт что-то смешанное. А что получится, если смешать практически всё? Может как раз та самая « великая и настоящая дружба», в которую женщины «не могут»?
12 грудня 2017 року у м. Дніпро пройшов тренінг Групи технічної координації ПРООН/Європейського Інвестиційного Банку: «Громадський моніторинг публічних закупівель та інженерно-технічні аспекти впровадження суб-проектів Надзвичайної Кредитної Програми для Відновлення України».
Мета тренінгу – надання технічної підтримки з питань запобігання і виявлення корупційних ризиків та інженерно-технічним аспектам Надзвичайної кредитної програми для відновлення України в Дніпропетровський області.
Програма тренінгу складалась з двох частин:
І. Антикорупційний моніторинг НКПВУ: громадський моніторинг публічних закупівель.
Вступне слово. Загальні відомості про програму і проект техничної підтримки ПРООН, Ігор Кістеньов-Кавказський, Керівник проекту, модератор – Іван Швець, Проект технічної підтримки ПРООН.
Антикорупційний моніторінг НКПВУ, Іван Швець, Проект технічної підтримки ПРООН.
Громадський моніторінг публічних закупівель, Дмитро Дробот, Харківський антикорупційний центр.
Досвід антикорупційної роботи Асоціації «Правозахист», м. Дніпро.
ІІ. Інженерно-технічні аспекти щодо успішної реалізації суб-проектів в рамках НКПВУ.
Інженерно-технічні аспекти реалізації суб-проектів, Євген Лотошинський, Проект технічної підтримки ПРООН.
Підведення підсумків презентацій, модератор – Іван Швець, Проект технічної підтримки ПРООН.
Закриття семінару, Ігор Кістеньов-Кавказський, Керівник проекту.
Участь у тренінгу взяли представники організацій громадянського суспільства, засобів масової інформації, органів обласної/місцевої влади.
Тренінг пройшов у рамках Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
ІХ Всеукраїнська щорічна конференція журналістів-розслідувачів, що відбулася 8–9 грудня 2017 р. під Києвом, стала однією з найяскравіших подій року в українській розслідувальній журналістиці.
На ключовій події року для журналістів-розслідувачів зібралося більше ста п`ятдесяти українських та іноземних журналістів, знаних експертів у сфері розслідувань, спеціалістів з обробки даних, безпеки журналістів, авторського права.
Виступи спікерів Конференції тривали у трьох паралельних потоках – на вибір учасників, за винятком загальних панельних дискусій, до участі в яких були запрошені усі присутні.
Теми, що обговорювалися цього року, охопилиь як глобальні аспекти роботи журналістів-розслідувачів: журналістська етика та професійні стандарти, обробка даних, використання дронів, цифрова безпека, так і українські реалії: питання результативності журналістських розслідувань, фізичної безпеки журналістів, роботи на окупованих територіях.
В рамках Конференції відбулася презентація учбового курсу з розслідувальної журналістики.
Отже, що цікавого назбиралося у соцмережах з хештегом #IJC17 – найцікавіші пости про кожну секцію конференції:
Вітання організаторів та донорів
Спікери: Ольга Труфанова (ІРРП), Ека Ткешелашвілі (Антикорупційна ініціатива ЄС), Олег Хоменок (GIJN, Internews Network), Хенрік Кауфхольц (SCOOP, Politiken Fonden)
Розслідувальна журналістика в епоху відкритих даних, інформаційних витоків та інформаторів: можливості та виклики
Ключовий спікер: Рана Саббах (ARIJ)
Відкриття конференції, лекція ключового спікера Рани Сабаг на тему “Розслідувальна журналістика в епоху відкритих даних, інформаційних витоків та інформаторів: можливості та виклики”.
Рана Саббаг (Rana Sabbagh) – іорданська журналістка, виконавча директорка мережі підтримки ЗМІ Arab Reporters for Investigative Journalism (ARIJ), яка сприяє розслідувальній журналістиці у дев’яти арабських країнах.
Євгенія Генова почула у словах Рани Сабах підтвердження своїм думкам та поглядам
Загальна панельна дискусія. Чому в Україні небезпечно бути журналістом-розслідувачем: статистика, аналітика, судова практика та експертні думки
Спікери: Сергій Томіленко (голова НСЖУ), Вікторія Сюмар (голова комітету ВРУ з питань свободи слова), Віра Крат (медіа-юристка), Михайло Ткач (журналіст програми “Схеми”, Радіо Свобода), Максим Опанасенко (журналіст Slidstvo.info), Анатолій Остапенко (журналіст Громадське ТБ, Запоріжжя), Аліса Юрченко (журналістка програми “Наші Гроші”, Bihus.info)
Модератор: Людмила Панкратова
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) озвучив дані статистики: протягом 2017 року було зафіксовано 85 випадків прояву агресії щодо журналістів. І левова частка – це саме журналісти розслідувачі.
Голова НСЖУ підкреслив необхідність об’єднуватися та проявляти журналістську солідарність, домагаючись від правоохоронних органів розслідування злочинів проти журналістів.
Журналістська етика та професійні стандарти в журналістських розслідуваннях: міжнародний досвід
Спікер: Брюс Шапіро (Bruce Shapiro), директор Dart Center for Journalism and Trauma
Модератор: Олег Хоменок
Що змінилося за рік: Українські інструменти роботи з відкритим даними
Спікери: Сергій Мільман, Антоніна Ряховська, Youcontrol; Дарина Даниленко, opendatabot; Андрій Кравченко, продакт-менеджер ЛІГА:ЗАКОН
Модератор: Олександр Волошин
Стрім сесії (камера перемикається на цю сесію з 19-ї хвилини)
Результати моніторингу програм журналістських розслідувань “Детектором Медіа” за участі представників програм-об’єктів моніторингу
Донорська підтримка розслідувальних проектів: здобутки, помилки та пріоритети
Учасники: Internews Network, Антикорупційна Ініціатива ЄС, Politiken-Fonden, Internews Україна, OCCRP, Media Development Fund, IREX, n-vestigate
Модератор: Катерина Лаба
Програмування для журналістів розслідувачів
Тренер: Андрій Газін, (спеціаліст з обробки та візуалізації даних, textura.in.ua)
Богдан Красовський – з тих, хто опановував мову програмування R у Hands-on зоні під наставництвом Андрія Газіна
Загальна панельна дискусія. Результати та безрезультатність діяльності державних антикорупційних органів: причини, проблеми, можливості співпраці з журналістами-розслідувачами
Спікери: Дарина Манжура (керівник управління зовнішніх комунікацій НАБУ), Олег Лозовий (головний оперуповноважений відділу протидії корупції Департаменту захисту економіки Національної поліції України), Єгор Соболєв (Комітет Верховної Ради з Питань Запобігання та Протидії Корупції), Інесе Войка (радник з питань боротьби з корупцією UNDP), Скірмантас Малінаускас (журналіст-розслідувач, радник Премьер-міністра Литви з протидії корупції)
Модератор: Катерина Горчинська
Офтоп: історія, яка не увійшла в основну програму 🙂
Максим Грищук, перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) спізнився на свій виступ, але розповів про співпрацю свого відомства з журналістами-розслідувачами в кулуарах конференції.
За його словами, прокурори САП моніторять журналістські розслідування на предмет можливості довести наведені факти та покарати корупціонерів. По кільком справам нині ведуться провадження. Серед таких – розслідування проекту «Стіна», витрати на який розслідувала команда Бігус.інфо.
Робота з відкритими даними в країнах Середнього Сходу, Північної Африки та у Сполучених Штатах Америки
Презентація учбового курсу «Журналістика розслідувань: основи»
Спікери: Олег Хоменок, Федір Сидорук, Діана Дуцик (“Детектор Медіа”), Михайло Кольцов, Могилянська школа журналістики; Олексій Шалайський, Наші Гроші; Денис Бігус, Bihus.info; Ендрю Лєрен (Andrew Lehren), NBC News, Вікторія Шевченко, завідувачка кафедри мультимедійних технологій та дизайну Інституту журналістики КНУ
Іван Савич з Луцька попереджає про небезпеки поспішних лайків у Фейсбуці.
Транскордонні розслідування: досвід колег та вивчення кейсів
Спікери: Павла Хольцова (Pavla Holcova), Центр журналістських розслідувань в Празі; Олена Логінова, OCCRP; Атанас Чобанов (Atanas Tchobanov), n-vestigate; Вахе Саруханян (Vahe Sarukhanyan), n-vestigate
Модератор: Анна Бабінець
Законодавство України про авторське право: проблема плагіату у журналістських розслідуваннях
Спікер: Людмила Панкратова
Правові та неправові наслідки розслідувань для журналістів-розслідувачів
Спікери: Ірина Басенко, медіа-центр “Власно”; Денис Бігус, Bihus.info; Володимир Торбіч, “Четверта Влада”; Михайло Ткач, Радіо Свобода програма “Схеми”; Данило Мокрик, UA Перший/Bihus.info
Експерти: Микола Костинян, експерт з цифрової безпеки; Оксана Максименюк, медіа-юристка ІРРП; Лариса Аркуша, експертка в оперативно-розшуковій діяльності
Модератор: Дарина Шевченко
Диверсія у розпал гострої дискусії
Підведення підсумків. Закриття IX Всеукраїнської конференції журналістів-розслідувачів
Спікер: Олег Хоменок
Практично відгук-поема від Ярослава Чепурного (Слідство.Інфо)
Штрихи і цитати від учасниці Оксани Петрук (Громадське. Волинь)
Враження, подяки та відгук від Вадима Павлова (RIA, Вінниця)
Особливо хочеться відмітити нands-on зону Андрія Газіна «Програмування для журналістів-розслідувачів».
Під час якої учасники IX Всеукраїнської конференції журналістів-розслідувачів, мали чудову можливість взяти участь у майстер-класі з програмування.
Метою цього воркшопу було подолати страх перед використанням програмування у своїй журналістській роботі та отримати базові навички.
Легкий старт забезпечив Андрій Газін, програміст та експерт з обробки даних:
«За три години ми спробуємо опанувати основи синтаксису R та написати прості скрипти для отримання, обробки та візуалізації даних, – обіцяє Андрій. – Учасники також отримають перелік ресурсів для закріплення пройденого матеріалу та подальшого освоєння програмування».
Також не можна не відмітити практичну демонстрацію використання дронів в журналістських розслідуваннях яку провів Борис Троценко.
Захід традиційно організований ГО «Інститут розвитку регіональної преси – ІРРП» за підтримки донорів. Дев’ята конференція відбулася завдяки Антикорупційнїй ініціативі ЄС, фонду Politiken Fonden та Internews Network (в рамках проекту У-медіа, що фінансується USAID).
7 грудня у м. Києві відбулася конференція для представників регіональних ЗМІ за участю представників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Журналістські розслідування часто стають джерелом інформації для відкриття кримінальних проваджень, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України. Зараз, коли на повну потужність запрацювали територіальні управління НАБУ, для співпраці Національного бюро та регіональних ЗМІ. На цьому наголосив заступник директора Бюро Анатолій Новак 7 грудня у Києві під час конференції «Регіональні аспекти протидії корупції у розслідуваннях НАБУ».
«Ефективної взаємодії, яка приноситиме відчутні результати у протидії корупції, досягнемо, якщо журналісти будуть максимально обізнаними з особливостями діяльності НАБУ», — підкреслив заступник Директора Національного бюро.
Очільниця програми «Антикорупційної ініціатива» Європейського Союзу в Україні Ека Ткешелашвілі, зі свого боку відзначила, що НАБУ, як новий правоохоронний орган, показало той результат, який від нього очікували. При цьому серйозним викликом залишається відсутність судових вироків у справах, в яких детективи Бюро завершили розслідування. «Сподіваємося, що цю проблему вирішить Антикорупційний суд, створення якого вже задеклароване українською владою», — зауважила Ека Ткешекашвілі.
Керівники структурних підрозділів та територіальних управлінь Бюро поінформували учасників конференції про напрямки свої діяльності. Детектив Олена окреслила визначену законом підслідність НАБУ та надала практичні поради журналістам щодо того, як краще передавати матеріали своїх розслідувань, аби вони трансформувалися у кримінальні провадження.
Під час Конференції представники ГО «Гуманітарний рух» особисто познайомились з Кравченко Юрієм Олексійовичем, Директором Харківського територіального управління (до компетенції якого, серед інших у Східному регіоні України, відноситься і Дніпропетровська область). Юрій Кравченко закликав журналістів-розслідувачів до розширення співпраці з НАБУ та дав всі необхідні для цього прямі контакти.
22-25 листопада 2017 р., у Закарпатській області на базі туристично-відпочинкового комплексу «Воєводино» пройшов тренінг для представників ОГС України на тему: «Підхід заснований на правах людини та гендерний підхід у діяльності організацій».
Учасники отримали можливість познайомитися із гендерним підходом та підходом заснованим на правах людини, та отримали знання про те, як ці підходи можна інтегрувати у діяльність організації.
А також обговорили нагальні проблеми, що стосуються права людини та проблеми окремих гендерних груп, попрацювали у групах, проявили свої художні здібності та обговорили гендерні питання.
Захід проведено у рамках всеукраїнської акції 16 днів активізму проти ґендерно-обумовленого насильства в Україні 25 листопада – 10 грудня 2017.
Більше подробиць та фото дивіться тут: ci-center.org
10-11 листопада, у Центрі підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск», пройшов тренінг на тему «Безпека для громадських активістів та правозахисників» у якому взяли участь представники ГО «Гуманітарний рух».
Тренінг складався з 8 сесій, на яких були розглянуті наступні питання:
Розуміння компонентів формули ризику.
Ризики і загрози в рамках конкретної ситуації.
Аналіз ризику.
Використання формули ризику.
Психологічна безпека: запобігання негативного впливу стресу і травматичного досвіду.
Зниження уразливості учасників за допомогою посилення їх потенціалу та забезпечення ресурсами.
Питання інформаційної гігієни.
Під час тренінгу відбувалася робота в групах, а також, в форматі запитань-відповідей, – індивідуальні консультації.
