На законодавчому рівні посилено гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Законом Верховної Ради України від 24 грудня 2015 року №921-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) спрощено процедури обліку таких осіб.
Закон визначає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли вищезазначені обставини.
У разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо). У такому випадку заява про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи розглядається протягом 15 робочих днів.
Законом визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, визначених ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а саме:
- внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки;
- скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
- повернулася до покинутого місця постійного проживання;
- виїхала на постійне місце проживання за кордон;
- подала завідомо недостовірні відомості.
Вилучено норму, якою передбачено проставлення територіальними органами Державної міграційної служби на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання та здійснення перевірки місця фактичного проживання внутрішньо переміщених осіб.
Внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання управління праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це не пізніш як за 3 дні до дня від’їзду.
Також Законом встановлюється, що у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про його повернення до покинутого місця проживання рішення про скасування дії довідки приймається на підставі даних про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання та інформації про переміщення внутрішньо переміщеної особи в межах України, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
При цьому у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до територіального управління праці та соціального захисту населення. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону, Кабінету Міністрів України доручено, зокрема, протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Відповідні зміни внесено до:
- Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”;
- Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 13 січня 2016 року (опубліковано: “Голос України” №3 від 12.01.2016 року).
