Весна заполонила мій садок,
Духмяний аромат кружляє в вальсі.
Ступила я сюди непевний крок
І закрутилась в пелюстковім танці.
Медовий присмак цвіту на губах –
Все зводить з розуму й не відпускає.
Її давно гукала в гості, ждала,
І от, нарешті, вже й до мене завітала.
Люблю тебе я, весно, за красу,
За дух свободи, що прорвався в груди.
Легені дихають на повну широту,
Щасливі всі навколо мене люди.
Тебе чекала довго, мріяла, жадала,
Набрид той холод, хочеться тепла.
Повіриш, дні до квітня рахувала
І виглядала на краю села.
А ти прийшла тихенько й несподівано,
Напевно, нічки ясної спустилася з небес,
Аби вже зранку розбудить мене усмішкою
Та квітом лісових зелених плес.
Спасибі, що даруєш усім казку
Садів квітучих і пахучих трав.
Як юна дівчина: бентежна і прекрасна,
Рожевощока й лагідна Весна.
